Святий Пахомій хотів пізнати значення життя.
Якоїсь ночі Господь сповнив його бажання і послав йому сон.
Пахомій побачив світ у вигляді величезної темної, геть чорної печери. У ній людські істоти пересувалися навпомацки, штовхаючись, раня чись, спотикаючись, щораз більше розчаровані і пригнічені, оскільки ніяк не могли напіткати дороги, яка вела б до виходу.
Раптом якийсь чоловік (або жінка) запалив вогник. Був він зовсім маленький, але нема та кої темряви, якої не поборов би навіть малень кий вогник.
Якоїсь ночі Господь сповнив його бажання і послав йому сон.
Пахомій побачив світ у вигляді величезної темної, геть чорної печери. У ній людські істоти пересувалися навпомацки, штовхаючись, раня чись, спотикаючись, щораз більше розчаровані і пригнічені, оскільки ніяк не могли напіткати дороги, яка вела б до виходу.
Раптом якийсь чоловік (або жінка) запалив вогник. Був він зовсім маленький, але нема та кої темряви, якої не поборов би навіть малень кий вогник.