Блаженний Андрій, Христа ради юродивий, був слов'янин і жив в Х столітті в Константинополі. З юних років він полюбив храм Божий і Священні книги. Одного дня в сонному баченні блаженний побачив два війська. У одному були мужі в світлому одязі, в іншому - чорні і страшні біси. Ангел Божий, який тримав в руці дивні вінці, сказав Андрію, що вінці ці - не прикраса земного світу, а небесний скарб, яким Господь нагороджує Своїх воїнів, що перемагають чорні полчища. "Йди на добрий подвиг, - сказав Ангел Андрію, - будь юродивий ради Мене і багато отримаєш в день Царства Мого".
Пам'ять - 15 жовтня за новим стилем.

В середу, 13 жовтня, голова Крайової пластової ради Ігор Фіґлюс зустрівся з Патріархом Української Православної церкви Філаретом. Темою зустрічі стало святкування у 2012 році 100-ліття Пластового руху.
Ігор Фіґлюс розповів Патріархові Філарету про плани організації на 2012 рік, окремо було обговорено проведення Зустрічі пластунів на території Українського католицького університету та святкування Дня пластової присяги в квітні 2012 року у Києві.
Патріарх Філарет висловив підтримку та благословення Української Православної церкви діяльності Пласту, а також тим заходам, які будуть проводитись у 2012 році.

З 9 по 23 серпня 2010 року на Херсонщині відбувся всеукраїнський виховно-вишкільний табір «Легіон». Організатором цього табору виступила всеукраїнська молодіжна організація «Пласт - Національна скаутська організація України». Протягом літа 2010 року українська молодь - волонтери з «Пласту» організували та провели понад 120 таборів, різного рівня по всій Україні. Серпень запам'ятався проведенням 15 найбільших всеукраїнських спеціалізаційних таборів, тобто специфічних, серед них: мандрівний-туристичний табір - «Говерла», морський табір - «КМТ», літунський табір - Чота Крилатих», а також виховно-вишкільний табір, що орієнтований на військово-краєзнавчий вишкіл - «Легіон». Варто відзначити, що проведення пластового таборового сезону у 2010 році благословив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Від 1686 року Московська Патріархія підпорядкувала собі всю Київську митрополію, тобто не тільки терени Східної України та Київ, а й невід'ємні її частини в Західній Україні (Волинь, Поділля, Галичину, Холмщину), що потрапили під владу Польщі за угодою з Москвою в 1667 р. Але й під юрисдикцією Московського Патріарха переслідування православної Церкви в Польщі не припинилося. Навпаки, політичний поділ України полегшив Польщі запровадження унії, бо втратився міцний зв'язок між паствою, духовенством та вищою православною ієрархією.

Відраза до офіційної Церкви у колах інтелігенції нерідко призводила до релігійної байдужості, а то й до зневір'я. Молодь захоплювалася соціалістичними та революційними ідеями, відкидала Церкву й релігію як гальмо в розвитку людства. Однак частина інтелігенції зберігала віру та відданість християнському вченню, і в той же час гостро картала церковне керівництво.

Згідно з умовами переходу Київської митрополії під владу Москви, на які погодилися царі (їх було двоє у той час) та Московський Патріарх, православна Церква в Україні мала право на широку автономію. Вона зберігала право обирати митрополита і єпископів на власних Соборах. Під владою митрополита Київського залишалися всі монастирі в Україні. Йому належало право церковного суду. Він мав право на власну друкарню, в справи якої не повинна була втручатися Москва. Зважаючи на давність та історичне значення Київського митрополичого престолу, митрополит Київський вважався другим після Московського Патріарха.

З благословення Високопреосвященнішого Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, 14 жовтня, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці близько 10 год. ранку до Свято-Покровського кафедрального собору м. Львова Української Православної Церкви Київського Патріархату прибуде Дубинська чудотворна ікона Божої Матері.

Преподобний Веніамін Печерський жив у XIV столітті і в світському житті був багатим купцем . Одного разу, слухаючи уважно церковне богослужіння, почув він псалмове слово: «загинуть всі, хто говорить брехню», - і в той час, відносячи ці слова до себе, сказав: Якщо Господь Бог знищить тих, які брешуть, то знищить і купців брехливих, а хто з купців може сказати, що він ніколи не говорив брехні?
Пам'ять - 13 жовтня.

Сьогодні, 11 жовтня, Православна Церква вшановує пам'ять преподобних отцiв Києво-Печерських, святі мощі яких спочивають у Ближнiх печерах СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ.

Преподобний Харитон Сповідник постраждав в Іконії під час одного з гонінь на християн при імператорах Галерії (305 - 311), Максиміані (305 - 313) чи Лікінії (311 - 324). У сповідницькому подвигу його утверджував благодатний приклад святої первомучениці Фекли (пам’ять 24 вересня), уродженки його рідного міста, пам’ять якої він особливо глибоко шанував. Святий Харитон мужньо викривав язичницьких богів і твердо сповідував віру у Єдиного істинного Бога - Христа-Спасителя.
Пам'ять преподобного Харитона Сповідника - 11 жовтня за н. ст.

Преподобна Марія, разом із своїм чоловіком дала таку обіцянку: якщо Бог дасть їм сина, то посвятять його службі Божій. Це означало, що вони зроблять з своєї сторони все, що зможуть, щоб на їх майбутнє дитя виконалась воля Божа.
3 травня 1319 року в домі боярина Кирила була радість: Марії Бог дав сина. На сороковий день по народженні принесли дитя до церкви, щоб здійснити над ним таїнство хрещення. Іерей, по імені Михаїл, назвав дитя під час хрещення Варфоломієм. Благословивши дитя і його батьків, служитель вівтаря Христового відпустив їх з миром.
Пам'ять - 8 жовтня, знайдення мощей - 18 липня (новий стиль).

Св. Іоасаф, у миру Іоаким, народився 8 вересня 1705 року у знаній українській родині Горленків. На восьмому році життя, як і вся багата українська шляхта, батьки послали хлопця до Києво-Могилянської академії. Розлучившись із сином, вони дуже сумували за ним. Одного разу батькові приснився сон, який пророчив долю його сина. У глибокій задумі сидів старий Горленко перед вечором на ґанку. Сонце заходило. Глянувши на захід, він побачив Божу Матір, що стояла на повітрі, і сина свого Іоакима, який молився, припавши до ніг її. Божа Матір сказала хлопцеві: "Почуті Мною молитви твої". І тоді злетів ангел і накинув на хлопця святительську мантію. Старий Горленко пішов розповісти про своє видіння дружині, але по дорозі усе забув і пригадав сон з усіма подробицями аж через багато років, після смерті сина.
Пам`ять - 23 грудня, а 17 вересня - відкриття мощів (нов. ст.).