Відомо, що він жив у XII-XIII ст. Його найменування показує відмінні подвиги за його життя: зречення від своєї волі і досконалий послух настоятеля.
Нетлінні мощі святого спочивають у Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 жовтня(нов. ст.)

Був родом із галілейського міста Пансади, займався риболовством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.
За свідченням Писання, апостол Фома не повірив воскресінню Христа, але згодом, покаявшись у своєму невір'ї, обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю. За церковним переказом, апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Пірфіі, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол зобразив мученицькою смертю: за звернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліпура був посаджений у темницю, зазнав тортури і, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа.
Апостолу Фомі моляться коли душу турбує невірство.
Пам'ять - 19 жовтня (нов. ст.), у неділю 2-гу після Пасхи.

У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів'яне. Міцний Дуб кепкував з неї, зневажливо кажучи: «Ти - лише нікчемна колюча галузка!»
Коли віяв вітер, Дуб ворушив своїми незліченними листками, творив шум, дивовижний свист і чудові гармонійні звуки. Через це Дуб дуже пишався собою.
«Наповнюю небо чудовими симфоніями! Я - наче оркестр! Я не такий, як той нещасний прутик, який не вміє нічого! Навіщо взагалі потрібна троянда?» Несмілива Троянда перелякано мовчала. Коли настало літо, зацвіла. Цілий сад аплодував їй довго, щиро і палко.

Жив і трудився в Х столітті в Києво-Печерській лаврі. За великі подвиги удостоївся від Бога такого дарування, що ясно міг зріти в особі підземних ефіопів - бісів, викривати їх і відкривати на користь тих, хто спасається від таємних їхніх підступів. Стоячи якось у храмі під час церковного богослужіння, преподобний Матвій побачив біса в образі воїна, який обходив ченців і кидав на них липкі квітки. Причому, якщо квітка приставав до кого-небудь з братії, у тому зараз же слабшало увагу до богослужіння і втрачалося старанність до молитви, і він, знайшовши собі який-небудь привід, незабаром йшов з церкви у свою келію, де лягав спати, не повертаючись більше в храм. Якщо ж кинута квітка падала повз ченця і не приставав до нього, то чернець, як і раніше залишався в церкві і стояв до кінця церковної служби. Все бачене старець передав братії, і всі з цього часу стали остерігатися виходити з храму. Багатьох та інших видінь сподобився цей старець і, відкриваючи їх братії, служив їм на користь і напоумлення.
Пам'ять - 18 жовтня(нов. ст.)

Життя преподобних Даміана пресвітера і цілителя, Єремії і Матвія прозорливих, Печерських чудотворців, описана преподобним Нестором Літописцем.
Пам'ять - 18 жовтня(нов. ст.)

Одного вченого і шанованого всіма рабина попросили прочитати лекцію про вихід Ізраїлю з Єгипту у найбільшому культурному осередку міста. Слухачі були освічені та підготовлені, уважно слухали лекцію.
Рабин так описав події, що стосувалися небесної манни: «Господь послав на землю Свій хліб, що був смачний, наче медівник, і котрого вистачало на один день. Його не можна було зберігати до наступного дня, за винятком п'ятниці. Коли сонце починало пригрівати, манна топилася...».
Один слухач перервав його: «Яка нераціональність! Чому лише на один день? Чи не краще було б послати запаси, яких стало б на рік? Це було б розумніше і потребувало б менше зусиль»...

Преподобний Діонісій, затворник Печерський, на прізвище Тріска, мав сан пресвітера. У 1463 році під час пасхальної утрені Діонісій обходив з кадінням мощі святих угодників в Антонієвій печері. Коли преподобний вигукнув: "Святі отці і братіє! Христос воскрес!", як грім, прозвучала відповідь від святих мощей: "Воістину воскрес!" З того дня преподобний Діонісій пішов у затвор і після багатьох праць відійшов до Господа. Диво з преподобним Діонісієм засвідчено у 8-й пісні загального канону Києво-Печерських святих. Преподобний похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 16 жовтня(нов. ст.)

Мандрівник, самітник, трудився в XIII столітті в Києво-Печерському монастирі. З благословення ігумена він мандрував на святу Афонську гору і в Єрусалим. Після свого повернення звідти він жив так благочестиво, що навіть старці брали його собі за зразок у чернечому житті. Після багатьох праць і подвигів преподобний Аммон мирно відійшов до Господа. Тіло його було покладено в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря.
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Онисим Печерський (ХII-ХIII), будучи у подвизі в Києво-Печерській лаврі, пішов у скит до Ближніх печер (преподобного Антонія). Святі мощі преподобного поховані на місці його подвигів
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Христос говорив: «Не мир Я прийшов принести, але меч», а ще - «Як Мене світ зненавидів, так і вас зненавидить». Християнин покликаний в певной мірі до конфронтації зі світом. Як поєднати це з прагненням до кар'єри, благополуччя? Як підготувати дітей до цього, не виховавши з них похмурих всеосуджуючих фанатиків, і не відштовхнувши їх від Церкви?

Не так давно на кишеньковому пристрої від Apple серед інших з'явилися такі додатки, як Православний молитовник та Біблія. Електронний текст доступний прямо з монітора, сторінки легко перегортаються, шрифт масштабується. Але чи можуть священні тексти бути електронними? Чи не вплине це на їх сакральність? Це питання ми поставили доценту, проректору з науково-богословської роботи МДА, головному редактору науково-богословського порталу «Богослов.ru» протоієрею Павлу Великанову.

Виявляється, не так і давно в церковних хорах співали одні чоловіки, а виконувати обов'язки псаломщика жінкам благословили лише на помісному соборі на початку минулого століття. Ні, я зовсім не збираюся сперечатися і применшувати роль жінки в Церкві, просто іноді здається, ніби чоловіків, насправді, в храмах не було й зовсім. І від цього стає сумно.