У часи змагань за утворення і розвиток незалежної Української Православної Церкви в Україні під радянською владою український церковний рух почав розвиватися і на українських землях, які опинилися з 1919–20 рр. під Польщею. Маючи в минулій історії Польщі досвід, як небезпечно мати своїх громадян церковно узалежненими від Москви, польський уряд подбав про автокефалію православної Церкви в Польщі; Польська автокефалія була визнана, незважаючи на спротив Москви, східними православними патріархами та іншими автокефальними Церквами після Томосу (закону) Константинопольського Патріарха від 13 листопада 1924 р.

Національний церковний рух в Україні викликав у Церкві велику боротьбу, бо проти нього виступили єпископи, що майже всі були або росіянами за походженням, або зросійщеними. В Москві ж, у 1917 р., був скликаний Всеросійський Церковний Собор, на якому було відновлено патріаршество в Російській Церкві. Хто був за старий порядок, сподівався на cтримання революції і збереження Росії від розвалу під впливом Церкви на чолі з Патріархом.

Лекція "Спасіння поза християнством" кандидата богословських наук, голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.

Святі мученики Назарій, Гервасій, Протасій і Келсій постраждали в царювання імператора Нерона (54 - 68). Святий Назарій (син християнки Перпетуї і іудея Африкана) народився в Римі і був охрещений єпископом Ліном. З юних років святий Назарій вирішив присвятити своє життя проповіді Христового вчення і наданні допомоги переслідуваним християнам. З цією метою він покинув Рим і прибув до Мілану. Відвідуючи християн у Медіоланській в'язниці, Назарій познайомився там із близнюками Протасов і Гервасієм.
Пам'ять - 27 жовтня.

Святитель Амфілохій був епископом в Володимир-Волинській єпархії, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром. Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі. Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником - преподобний ігумен Печерський Стефан, який прийняв ігуменство від преподобного Феодосія. Святитель Амфілохій був хіротонізований у єпископи 27 серпня 1105 митрополитом Київським Никифором (1103 - 1121) і сімнадцять років керував Володимир-Волинською паствою. Усього кілька поколінь відокремлювали його час від Хрещення Русі, і святителю довелося чимало потрудитися в зверненні до Христа язичників, а також у викоріненні язичницьких забобонів у новохрещених і умиренням княжих міжусобиць.
Пам'ять - 23 жовтня(нов. ст.)

Преподобна Пелагія була навернута у християнство святителем Нонном, єпископом Едеським. До прийняття спасительного Хрещення, Пелагія керувала танцівницями Антіохії Палестинської, проводячи життя в неробстві і розпусті. Одного дня Пелагія, розкішно одягнена, проїздила повз храму, біля дверей якого святитель Нонн виголошував проповідь. Віруючі відвернулися від грішниці, а єпископ Нонн довго дивився їй услід. Уражений зовнішньою красою Пелагіі, він провидів у ній духовну велич, святитель у своїй келлії довго молився Господу за грішницю й тужив за те, що убогість одіяння його душі не може порівнятися з пишнотою одягу і красою блудниці.
Наступного дня, коли святитель Нонн повчав в храмі про майбутній Суд та відплату, увійшла Пелагія. Повчання так подіяло на неї, що вона, вражена страхом Божим, обливаючися сльозами, покаялася, просила святителя про Хрещення. Бачивши щире і повне розкаяння Пелагії, єпископ Нонн охрестив її.
Пам'ять - 21 жовтня (нов. ст.).

-Татку, скільки тобі платять за одну годину праці?
- Сорок євро.
- Ось 40 євро. Купую одну годину твого часу: Для себе!

Брат апостола і євангеліста Матвія , в минулому бувши митарем. Був покликаний Самим Господом до числа 12 апостолів і разом з іншими був посланий на проповідь.
Після зішестя Святого Духа проповідував спочатку в Юдеї, потім супроводжував св. апостола Андрія Первозванного в Едессу. Поширював євангельське благовістя в Газі, Елевферополі і суміжних ним місцях, звідти вирушив до Єгипту. Тут, у місті Остраціне (приморське місто на кордоні з Палестиною), був розп'ятий на хресті.
Пам'ять - 22 жовтня(нов. ст.)

Одного разу двоє друзів-хлоп'ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду.
Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір.
Другий хлопчик повернувся на берег, узяв найбільший камінь, якого вдалося знайти, і побіг туди, де провалився його малий друг. Почав щосили вдаряти каменем об лід, аж врешті-решт розбив його. Схопивши друга за руку, допоміг йому вибратися з води...
Коли прийшли рятівники і побачили, що сталося, здивувалися: «Як це йому вдалося? Як хлопчик зміг розбити такий грубий і щільний шар льоду?»
Дідусь, який проходив поблизу, сказав:
-Знаю, як він це зробив!
-Як? - спитали вони.
Дідусь відповів:
-Не було поруч нікого, хто б застеріг: «Це тобі не вдасться...».