Першим постраждав від юдеїв у Єрусалимі святий архидиякон Стефан, названий первомучеником (як перший замучений за Христа). За проповідь про Спасителя юдеї вивели його за місто і стали побивати камінням. Він же молився, кажучи: "Господи Ісусе! Прийми дух мій", і потім зі словами: "Господи! Не вважай їм це за гріх", – помер.
Пам'ять Першомученика Стефана - 9 січня (новий стиль).

Празник Христового різдва ставить нам перед очі величний Божий план відкуплення людського роду. Божий Син з безконечної любови до нас стає малою Дитиною. На свою Матір Він вибирає Пречисту Діву Марію. Завдяки Ній Божі плани могли статися дійсністю.
Православна Церква святкує собор Пресвятої Богородиці 8 січня.

У своєму Божественному Одкровенні святий апостол і євангеліст Іоан Богослов бачив Великого Бога, Який сидів на престолі високому і піднесеному і тримав у Своїй правиці книгу, воістину дивну. Була вона списана, як зсередини, так і зовні, й запечатана сімома печатями; і говорить св. Іоан, що ніхто не міг ні на небесах, ні на землі, ані під землею розгорнути книгу, ані дивитися в неї (Одкр. 5, 3). Розгорнути її й зняти печаті на ній міг тільки Лев від коліна Юдиного, з кореня Давидового, Єдинородний Син і Слово, Яке стало плотю. Ця книга своїм змістом мала одне єдине твердження про Різдво Ісуса Христа, яке ми сьогодні радісно святкуємо, прославляючи його у богослужбових піснеспівах та колядках.

Кожного року ми святкуємо найвеличнішу подію всіх часів. Сталося найбільше чудо, на яке тисячоліттями чекали старозавітні праведники, про яке провіщали пророки. Звершилося чудо!
Що це за чудо? Бог явився людям у плоті. Бог став людиною. Це чудо – більше за зцілення сліпонародженого, розслабленого; дивовижніше за вигнання бісів, ходження по воді, як по суші, насичення п’ятьма хлібами п’яти тисяч людей, втихомирення моря, величніше за воскрешення уже впродовж чотирьох днів померлого Лазаря, сина Наїнської вдови і дочки Іаїра.

Християнська Церква щороку святкує велику подію Різдва Христового 25 грудня (ст. ст.) (7 січня за ноим стилем). Для того, щоб гідно відзначити його, віруючі готуються до нього сорокаденним постом, з 15 листопада по 24 грудня, відомим під назвою Різдвяного (або Пилипівки). Напередодні, в день навечір'я свята, буває особливий суворий піст. У цей день, згідно з Уставом церковним, належить вживати у їжу кутю, тобто пшеницю з медом.
Святкування - 7 січня.

Святий Григорій чудотворець, єпископ Неокесарійський. У цей великий день ми бачимо великі знамення: царі, знявши корони, поклоняються з віншуваннями Царю, Який з неба зійшов і, Який від праведних царів (за плотю) походить і зробився немовлям, Який найвеличніші тайни знає і в материнських обіймах зігрівається.

В цей день особлива духовна радість, бо цей день - незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: "Христос рождається - Славіте Його!".
Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.

Батько зі сином сиділи у бічній наві храму. За якийсь час дитина торкнула батька і сміючись сказала: "Тату, поглянь на того чоловіка. Він спить".
Батько повагом подивився на сина і відповів: "Було би ліпше, якби ти теж спав, замість обмовляти інших".

І ось в цьому році перед нами лежить час, ще цілісний, час, який перед нами розстилається, як снігова рівнина – чиста, не заплямована. Ми можемо вступити в цю рівнину і почати йти твердою стопою віри, тобто безмежної, досконалої довіри до Бога, з надією, що все буде не по-нашому, а по-Божому. І з посильною любов’ю увійдемо в цей рік, зі щирим покаянням, а покаяння – не плач лише за минуле; це – жахання перед руйнуванням, яке ми вчинили у минулому, і різкий поворот лицем до Бога, з тим щоб йти до Нього, як Петро пішов хвилями, поки він дивився тільки в лице Господнє, не звертаючи уваги на розбурхане море.

Святитель Модест, архієпископ Єрусалимський, народився у Севастії Каппадокійській (Мала Азія) в християнській сім'ї. З юних років він відчув потяг до строгого чернечого життя. Святий Модест прийняв чернечий постриг. Згодом він був настоятелем обителі святого Феодосія Великого (заснована в IV ст) у Палестині. У той час на Сирію і Палестину (614 рік) напали війська персидського царя Хозроя і, об'єднавшись з іудеями, вбили 90 тисяч християн і зруйнували християнські храми. Єрусалимський Патріарх Захарія і безліч християн разом з Хрестом Господнім були узяті в полон. Святому Модесту було доручено тимчасово управляти Єрусалимською Церквою на посаді наглядача патріаршої кафедри.
Пам'ять - 31 грудня (нов. ст.)

Святий Єлевферій, син знатного римського громадянина, був вихований в християнському благочесті своєю матір'ю. Чесноти його були настільки високі, що у 20 років від народження він був поставлений єпископом Іллірійським. При імператорові Адріане (II ст.) святий Єлевферій за сміливу проповідь про Христа після мук був обезглавлений в Римі разом зі своєю матір'ю святою Анфієй. Єпарх Корив, що мучив святого Єлевферія, сам увірував у Христа і також був страчений.
Пам'ять - 28 грудня (нов. ст.)