Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306-337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276-282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн в Римі святий Дометуй з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, віддалився у Візантію, де став навчатися закону Господню у єпископа Тита (242-272). Бачачи сильне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його в пресвітера.
Пам'ять - 17 червня(нов. ст.)

Свідком подвигу святих мучеників була свята діва Павла, що присвятила себе служінню, що страждала за віру в Христа. Вона доставляла їжу в'язням-християнам омивала їх рани, приносила ліки і хоронила тіла мучеників. Після кончини святого Лукіліана і чотирьох отроків вона повернулася в Никомідію і продовжувала своє святе служіння. Свята діва була схоплена і кинута в піч, проте силою Божою залишилася неушкоджена. Тоді її відіслали у Візантію, де свята мучениця була усічена мечем.
Пам'ять - 16 червня(нов. ст.)

Благовірна княгиня Юлiанiя († 1406 р.) була дружиною В’яземського князя Симеона Мстиславича. Після того як Смоленську землю завоювали литовські війська великого князя Вітовта, подружжя разом із смоленським князем Юрієм Святославичем змушене було покинути рідний край.
Дні пам’яті — 3 січня і 15 червня за н. ст.

Києво-Братська ікона Божої Матері колись була місцевої у Борисо-Глібській церкві в місті Вишгороді (нині Київська обл.), де вона чудесно з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни Росії з Польщею (1659-1667), місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на боці Польщі. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був пограбований. Однак Промисел Божий зберіг чудотворну ікону Божої Матері.
Дні святкувань - 23 травня, 15 червня, 19 вересня (нов. ст.).

Діялося це в ХІ столітті. Один киянин на ім’я Агапит постригся в ченці Печерського монастиря. Від Бога він мав дар цілителя – виліковував зіллям і молитвою. Але всіляко старався, щоб не розходилася про нього людська слава, бо знав, що не сам він лікує, а Господь за його ревним проханням. А проте чутка про дивовижного зцілителя рознеслася далеко за монастирські мури. Тож, коли тяжко занедужав князь Чернігівський Володимир Всеволодович, згадали бояри, що є у столичному граді такий славетний лікар. Але спершу вдалися до відомого на той час неправославного медика-вірменина, майстра своєї справи.
Пам'ять - 14 червня (новий стиль).

Cвятий мученик Юстин Філософ народився в Сихемі - стародавньому місті Самарії. Батьки Юстина, греки, були язичниками. Святий з дитинства вирізнявся глибоким розумом, любов’ю до наук і гарячим прагненням до пізнання Істини. Він досконало вивчив різні напрямки грецької філософії: стоїків, перипатетиків, піфагорійців, платоніків - і переконався, що жодне з цих язичницьких вчень не відкриває шляху до пізнання Істинного Бога. Одного разу, прогулюючись в усамітненому місці поза містом і розмірковуючи про те, де шукати шлях до пізнання Істини, він зустрів старця, який у тривалій бесіді розкрив Юстинові сутність християнського вчення й порадив шукати вирішення всіх питань життя в книгах Святого Письма.
Пам'ять - 14 червня.

«СОКОЛИНІ ГОРИ - 2011»ЛІТНІЙ ПРАВОСЛАВНИЙ МОЛОДІЖНИЙ ТАБІР-РАФТІНГ НА РІВНЕНЩИНІ
тип: наметовий табір – рафтінг
час проведення: 1-7 серпеня 2011 року Божого
локація: Рівненська область
кількість учасників: 25+5 осіб
вікова група: 16-25
складність: для початківців
слоган: instead of walking on the water - take the boat

Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату висловлює протест діям правоохоронних органів Вінниччини, за допомогою яких негідні люди вирішили вчинити розправу над секретарем Вінницької єпархії священиком Ігорем Сіранчуком.
Межа беззаконня та міліцейського свавілля на Вінниччині перейдена. Слідчі вінницької міліції Буксир Д.М. та Чапалюк Т.Л. сформували сфабриковані матеріали кримінальної справи, яка має усі ознаки замовності. Згідно з нею священик Ігор Сіранчук нібито був причетний до нанесення травми невідомій йому жінці. Справу готують до передачі в суд.

Святий апостол Ерм був єпископом. Святий апостол Павло в Посланні до Римлян вітав його (Рим. 16, 14). Проповідуючи Євангеліє, апостол Ерм потерпів багато скорботи від язичників, але помер мирно.
Пам'ять - 13 червня(нов. ст.)

У наступний за П'ятидесятницею понеділок здійснюється свято на честь Святого Духа. Це свято було встановлене Церквою ''заради величі Пресвятого і Животворящого Духа, що єдиний є (від) Святої і Живоначальної Трійці'', в протидію ученню єретиків, що відкидали Божество Святого Духа і єдиносущність Його з Богом Отцем і Сином Божим. Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, ''крім ненародження і родження'', сходячи від єдиного Отця.

Преподобний Ісаакій Далматський жив у 4-му столітті. Прийнявши чернечий постриг, він усамітнився в пустелі. За часів імператора Валента Ісаакій прийшов до Константинополя, щоб підтримати віруючих. Тривала війна з готами. Коли імператор з військом виходив з міста, преподобний звернувся до нього: "Царю, відкрий храми для людей, і тоді Господь допоможе тобі!" Але імператор не послухав монаха. Після звістки про загибель Валента, Ісаакій був звільнений. За правління наступного імператора Феодосія преподобний заснував монастир поблизу Константинополя. Після смерті святого Ісаакія, ігуменом обителі став чернець Далмат. Саме від його імені обитель стали називати Далматською.
Пам'ять - 12 червня (нов. ст.).

Ми зараз будемо просити про повноту Святого Духа, Який наповнив Церкву, Котрий в Церкві живе, Якого ми одержали в день, коли нас хрестили і миропомазалі, але Якого ми втрачаємо - гріхом, неуважністю, життям не за Христом. Будемо молитися про те, щоб зійшов на нас Вседержитель Святий Дух, і будемо докладати зусиль, щоб принести ті плоди Святого Духа, які описані святим апостолом Павлом із надр його досвіду: мир, радість, любов, терпіння і інші плоди, які він згадує, і корона яких, вершина яких - самозабутня, жертовна, радісна, яка все віддає любов. Будемо молитися, щоб Господь нам дав Духа, а самі зобов'язуємося нині трудитися над тим, щоб не марно зійшов на нас Святий Дух. Амінь.