Подвигався у Київо-Печерському монастирі в XIII ст.

Пам'ять - 19 листопада

Подвигався в XII столітті в Києво-Печерському монастирі разом з преподобним Спиридоном. Вони обоє були простого роду і займалися в обителі випіканням просфор, супроводжуючи свої праці невпинно молитвою й постом. Так провели вони 30 років і після спокійно спочили. Чесні їхні тіла були поховані у Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 13 листопада за новим стилем.

Святий Димитрій (світське ім`я — Данило) народився 11 грудня 1651 р. в містечку Макарові Київського полку в сім`ї макарівського сотника Сави Григоровича Туптала, який потім був київським сотником (1682-1686). Батько святого прожив понад 100 років, причому в останній період свого життя був ктитором Свято-Кирилівського монастиря у Києві. Був похований біля Свято-Троїцького храму цього монастиря у 1703 р. Батько й мати (Марія Михайлівна) святого відзначалися глибокою релігійністю, і не випадково не тільки він, але й всі його чотири сестри (Олександра, Марія, Феодосія, Параскева) прийняли чернечий постриг, причому Параскева (померла у 1710 р.) була ігуменією Свято-Микільського Йорданського монастиря у Києві. Батьки святого щедро обдаровували київські храми й монастирі, в т.ч. й Києво-Могилянської Академії.
Пам'ять св. Димитрія 10 листопада, знайдення мощей - 4 жовтня (за новим стилем).

Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські подвизалися в Києво-печерському монастирі в ХІІ–ХІІІ ст. Спочивають у Ближніх печерах. Преподобний Арефа був родом з Полоцьку. Проживаючи в монастирі, він зберігав в своїй келлії багатство. Одного дня злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став ремствувати на Господа, за що був уражений тяжкою хворобою. Будучи при смерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели і біси та почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і ремство на Бога він має бути відданий їм. Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: `Нещасна людина, якби ти подякував Бога за вкрадене майно, це б стало тобі за милостиню`. Після бачення преподобний Арефа був повернений до життя. Останні дні свої він провів в затворі, скорботі таі каятті про гріхи, відрікшися від всього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року.
Пам'ять - 6 листопада.

Святитель Амфілохій був епископом в Володимир-Волинській єпархії, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром. Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі. Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником - преподобний ігумен Печерський Стефан, який прийняв ігуменство від преподобного Феодосія. Святитель Амфілохій був хіротонізований у єпископи 27 серпня 1105 митрополитом Київським Никифором (1103 - 1121) і сімнадцять років керував Володимир-Волинською паствою. Усього кілька поколінь відокремлювали його час від Хрещення Русі, і святителю довелося чимало потрудитися в зверненні до Христа язичників, а також у викоріненні язичницьких забобонів у новохрещених і умиренням княжих міжусобиць.
Пам'ять - 23 жовтня(нов. ст.)

Відомо, що він жив у XII-XIII ст. Його найменування показує відмінні подвиги за його життя: зречення від своєї волі і досконалий послух настоятеля.
Нетлінні мощі святого спочивають у Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 жовтня(нов. ст.)

Жив і трудився в Х столітті в Києво-Печерській лаврі. За великі подвиги удостоївся від Бога такого дарування, що ясно міг зріти в особі підземних ефіопів - бісів, викривати їх і відкривати на користь тих, хто спасається від таємних їхніх підступів. Стоячи якось у храмі під час церковного богослужіння, преподобний Матвій побачив біса в образі воїна, який обходив ченців і кидав на них липкі квітки. Причому, якщо квітка приставав до кого-небудь з братії, у тому зараз же слабшало увагу до богослужіння і втрачалося старанність до молитви, і він, знайшовши собі який-небудь привід, незабаром йшов з церкви у свою келію, де лягав спати, не повертаючись більше в храм. Якщо ж кинута квітка падала повз ченця і не приставав до нього, то чернець, як і раніше залишався в церкві і стояв до кінця церковної служби. Все бачене старець передав братії, і всі з цього часу стали остерігатися виходити з храму. Багатьох та інших видінь сподобився цей старець і, відкриваючи їх братії, служив їм на користь і напоумлення.
Пам'ять - 18 жовтня(нов. ст.)

Життя преподобних Даміана пресвітера і цілителя, Єремії і Матвія прозорливих, Печерських чудотворців, описана преподобним Нестором Літописцем.
Пам'ять - 18 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Діонісій, затворник Печерський, на прізвище Тріска, мав сан пресвітера. У 1463 році під час пасхальної утрені Діонісій обходив з кадінням мощі святих угодників в Антонієвій печері. Коли преподобний вигукнув: "Святі отці і братіє! Христос воскрес!", як грім, прозвучала відповідь від святих мощей: "Воістину воскрес!" З того дня преподобний Діонісій пішов у затвор і після багатьох праць відійшов до Господа. Диво з преподобним Діонісієм засвідчено у 8-й пісні загального канону Києво-Печерських святих. Преподобний похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 16 жовтня(нов. ст.)

Мандрівник, самітник, трудився в XIII столітті в Києво-Печерському монастирі. З благословення ігумена він мандрував на святу Афонську гору і в Єрусалим. Після свого повернення звідти він жив так благочестиво, що навіть старці брали його собі за зразок у чернечому житті. Після багатьох праць і подвигів преподобний Аммон мирно відійшов до Господа. Тіло його було покладено в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря.
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Онисим Печерський (ХII-ХIII), будучи у подвизі в Києво-Печерській лаврі, пішов у скит до Ближніх печер (преподобного Антонія). Святі мощі преподобного поховані на місці його подвигів
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Блаженний Андрій, Христа ради юродивий, був слов'янин і жив в Х столітті в Константинополі. З юних років він полюбив храм Божий і Священні книги. Одного дня в сонному баченні блаженний побачив два війська. У одному були мужі в світлому одязі, в іншому - чорні і страшні біси. Ангел Божий, який тримав в руці дивні вінці, сказав Андрію, що вінці ці - не прикраса земного світу, а небесний скарб, яким Господь нагороджує Своїх воїнів, що перемагають чорні полчища. "Йди на добрий подвиг, - сказав Ангел Андрію, - будь юродивий ради Мене і багато отримаєш в день Царства Мого".
Пам'ять - 15 жовтня за новим стилем.