Священномученик Василь, єпископ Амасійський, жив на початку IV століття в Понтійському місті АмасіЇ. Він підтримував і утішав християн, що страждали від гонінь язичників. У той час Східною частиною Римської імперії правив Лікіній (312 - 324) зять святого рівноапостольного царя Костянтина Великого (306 - 337). Лікіній лицемірно підписав його "Указ про віротерпимість" (313), який дозволяв вільне сповідання християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати повернувшись до язичництва.
Пам'ять - 9 травня(нов. ст.)

До кінця першого століття, коли ще були живі свідки життя і воскресіння Господнього, християнство поширилося до Індії, країн Азії та Британських островів. В останні роки правління римського імператора Нерона, почалось гоніння на християн з боку держави. У ці часи своїми стражданнями прославили Христа святі первоверховні апостоли Петро і Павло, безліч християн у Римі і по всій імперії. Саме тоді єпископ Євтихій, соратник святих апостолів, постраждав в місті Мелітині за служіння Христу.
Пам'ять - 10 червня (за новим стилем).

Сьогодні Православна Церква молитовно згадує святого сповідника Іоанна Руського. Він народився в кінці XVII століття в Україні і виховувався в благочесті та любові до Церкви Божої. Досягнувши зрілого віку Іоанн був покликаний на військову службу. Служив він простим солдатом та брав участь в російсько-турецькій війні.
Під час Прутського походу 1711 року Іоанн разом з іншими воїнами потрапив у полон до татар. Вони продали його начальнику турецької кінноти, а той привіз руського полоненого до себе на батьківщину, до Малої Азії, в селище Прокіп.
Пам'ять - 9 червня.

Преподобний Ферапонт Білоєзерський, в миру Феодор Поскочин, у сорокалітньому віці прийняв чернечий постриг в Московському Симоновому монастирі. Проживши там кілька років, він оселився в 15 верстах від міста Кирилова, поміж двох озер, де став жити як відлюдник, зазнаючи багатьох нестатків і не раз піддаючись нападам розбійників. Там святий згодом заснував два монастирі, що нині відомі як Ферапонтів Білоєзерський та Лужицький Можайський. 1426 року преподобний Ферапонт з миром спочив у віці 90 років. 1514 року його мощі були знайденні нетлінними.
Пам'ять - 9 червня (нов. ст.).

Преподобний Давид Гареджийський був одним з числа 13 отців сирських. У супроводі свого учня преподобного Лукіана, преподобний Давид оселився спершу на тіфліській горі Мтацмінде, потім в дикій пустелі Гареджийський в Кахетії. Саме тут знайшли їх ловчі, котрі рознесли чутки про дивних пустельників.
У тому місці, де подвижники вирішили залишитися, поклавши всю надію на Господа, рослини, якими вони підтримували життя, через декілька днів засохнули від сильної спеки. Проте коли, утішаючи засмученого Лукіана, преподобний Давид сказав: «Невже ж Господь, що живить всіх, залишить нас без їжі?» - прибігли три оленіхи з молодими оленятами і зупинилися перед ченцями. Їхнє молоко, знаменням хреста святого Давида обернулося на сир, ставши постійною їжею пустельників.
Перехідне святкування в середу після Вознесіння.

Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський (в миру Іван Олексійович Борисов) народився 15 грудня 1800 в місті Єльці в родині священика Успенської церкви Алексія Борисова.
Батьки преосвященного Інокентія були люди прості, доброго життя. Батько Олексій Борисов отримав домашню освіту. З нижчих ступенів кліру він дослужився до священика і намагався в частих проповідях донести до прихожан слова Отців і вчителів Церкви.
Мати преосвященного Інокентія Акіліна була жінка неграмотна, але розумна і побожна. Хрест і молитва були головною підставою всього її життя, всіх її думок, дій і вчинків. У неї була своя домашня аптека, що складалася з різних трав і квітів, ладану, благословенних хлібів, єлеїв від чудотворних ікон, Богородичних проскур і подібних сім священних предметів. Ними вона лікував себе і своїх дітей. У батьківському будинку Іван вивчив слов'янську абетку, Часослов і Псалтир і навчився письма.
Пам'ять - 7 червня(нов. ст.)

7 червня православні християни згадують молитвою третє знайдення чесної голови святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана сталося близько 850 року. Під час заворушень у Константинополі у зв’язку з засланням святителя Іоана Золотоустого (пам’ять 13 листопада) голова святого Іоана Предтечі була віднесена в місто Емесу.
Звідти під час набігів сарацинів вона була перенесена (близько 810 - 820 р.) в Комани, й там в період іконоборчих гонінь, була захована в землі.

Святий мученик Іоанн-Володимир, князь Сербський, правив Іллірією та Далмацією. Вихований у благочесті, він мудро управляв своїми володіннями і зберігав у чистоті святу віру. Благовірний князь Іоанн-Володимир був покликаний під приводом переговорів до царя Болгарії Іоанна-Владислава і був ним зрадницьки вбитий біля входу у храм. Це сталося 4 червня 1015 року. Благочестива дружина князя, Косара, дочка болгарського царя Самуїла, зачинилася у збудованому чоловіком храмі і не покидала його до кінця життя. Мощі святого князя знаходяться в Албанії, біля міста Ельбасан.
Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Святий мученик Василіск був племінником святого мученика Феодора Тирона. Правитель східної частини Римської імперії Максиміан Галерій, що правив у 305-311-х роках, жорстоко переслідував християн. Святий Василіск був кинутий до в'язниці за сповідування віри Христової. Начальник міста Амасії Агрипа спробував примусити Василіска принести жертву язичницьким богам. Святий відмовився і відповів: «Я на всяк час приношу Богу жертву хвали і подяки». Християни викупили мощі мученика і таємно поховали на зораному полі. Згодом там в ім'я святого була збудована церква.
Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Святий імператор Костянтин (306 - 337), що отримав від Церкви іменування Рівноапостольний, а у всесвітній історії був як Великий, був сином цезаря Констанція Хлора (305 - 306), що правив країнами Галлією і Британією. Величезна Римська імперія була в той час розділена на Західну і Східну, на чолі яких знаходилися два самостійних імператора, що мали співправителів, одним з яких у Західній половині і був батько імператора Костянтина. Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою.
Пам'ять - 3 червня(нов. ст.)

Згідно з історичними джерелами, котрі дійшли до нас, батьківщиною святого Парфенія була Вірменія. Він походив із середовища знатних та багатих людей. Святий мученик займав посаду нотаріуса імператорського двору. З благословення Римського єпископа Фабіана, він таємно вів мартиролог (список мучеників за Христа). Родина Парфенія відзначалась особливим християнським благочестям. Бачив це й таємний християнин – начальник міста Риму Еміліан, який помираючи заповів їм не лише все своє майно, але й попросив заопікуватись його донькою Калістою.
Пам'ять мученика Парфенія згадується 1 червня (н.ст.).