Св. Никифор жив за часів іконоборства. Імператор Лев Вірменин, іконоборець, позбавив його патріаршого престолу і відіслав у заслання на острів Проконнесі. Там, в задушливій темниці, він провів 13 років. Помер в 828 р.
Згодом, у березні 846 року, при благочестивій цариці Феодорі, яка відновила іконошанування, мощі св. Никифора були знайдені нетлінними і пахучими, і були перенесені до Константинополя і покладені в Софійському храмі. Рука св. Никифора зберігається на Афоні, в Хіландарському монастирі.
Перенесення мощей святителя Никифора святкується 26 березня (за новим стилем).

Святий Кипріян жив в III столітті по Різдві Христовім. Він народився і жив в Антиохії й до свого навернення до Христа був знаменитим волхвом. З юних літ він почав вивчення «філософії та волхвування» для удосконалення в таємних науках і чаклунському мистецтві він подорожував Азією, Грецією, Єгиптом і всюди навчався у знаменитих язичеських жерців і волхвів. Для вивчення звіздарства він ходив до хал¬деїв і, навчившись від них таємниць, повернувся до свого рідного міста Антиохії. Оселившись тут, Кипріян почав виявляти чудеса свого чаклунського вміння, якого навчився під час своїх подорожей.
Пам'ять святих Кипріана та Юстини святкується 15 жовтня.

Святий праведний Петро Калнишевський народився в день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла 12 липня 1691 року. Його малою батьківщиною стала Лівобережна Україна, тодішнє прикордоння між Московським царством і Річчю Посполитою, село Пустовійтівка (тепер Роменського району Сумської області). Він був найстаршим сином, але не єдиним, в козацькій родині Івана Калнишевського. Перші докладні відомості про угодника Божого Петра датуються тільки 1754 роком, коли йому вже було близько 50 літ від народження. З нечисленних відомостей дізнаємося, що святий Петро був освіченою, як на той час, людиною, мав великий потяг до книг, любив їх читати і навіть прикрашати.
Пам'ять - 14 жовтня (нов. ст.).

Преподобний Киріак народився в Карфагені і був сином священика. Змалку він почав читати Священне Писання та з ранку до вечора сидів за книгами, з яких дізнавався про справи Божі, направлені на спасіння людей. Вивчивши біблійну історію, отрок взявся читати житія святих. Це читання остаточно затвердило його вибір. І у вісімнадцять років Киріак залишив назавжди свій дім і таємно вирушив до Єрусалиму.
Пам'ять - 12 жовтня (нов. ст.).

Святий Калістрат був родом з Карфагену. Дід святого Калістрата Неоскор служив при імператорі Тиверії в Палестині, під керівництвом прокуратора Іудеї Понтія Пілата, і був свідком хресних стражданнь Господа нашого Ісуса Христа, Його мученицької смерті і преславного Воскресіння. Батько святого був християнином він виховав сина у вірі та благочесті. Вночі, коли зазвичай всі спали Калістрат молився. Одного разу воїн, який спав біля нього почувши що святий закликає ім’я Господа Ісуса доніс про це воєнноначальнику. Воєнноначальник закликав до себе Калістрата, допитав його і хотів змусити принести жертву ідолам, та святий відповів твердою і рішучою відмовою.
Пам'ять - 10 жовтня (за новим стилем).

Преподобний Саватій Соловецький прийшов у Кирило-Білоєзерський монастир в 1396 р., де прийняв чернечий постриг. Там він подвизався довгий час, неухильно виконуючи всі послухи. Смирення, лагідна любов до братії та суворе життя вирізняли преподобного Саватія серед інших подвижників. Дізнавшись що на Ладозькому озері є кам’яний острів Валаам, преподобний оселився на ньому, втікаючи від суєти і слави світу цього. Але на Валаамі суєта мирська теж почала тривожити смиренного старця. Коли преподобний дізнався, що на півночі є безлюдний острів Соловецький, він став просити в ігумена і братії відпустити його. Але вони, не забажали розлучатися зі святим старцем. Та за вказівкою Божою Саватій залишив Валаамську обитель і вирушив до берегів Білого моря. Коли він дізнався від місцевих жителів, що острів знаходиться на відстані двох днів плавання, що на ньому багато озер і що на ньому ніхто не живе, він ще більше запалав бажанням там оселитись.
Пам'ять - 10 жовтня (н. ст.).

Преподобний Феофілакт був єпископом в Нікомидії. У сані єпископа він був добрим пастирем: старанно дбав про свою паству і подавав собою приклад усім. Він будував храми, лікарні і прочанські доми, де сам прислужував хворим і прокаженим, своїми руками омиваючи їх рани. У його час імператотом став Лев Вірменин, який відновив іконоборчу єресь, засуджену на VII Вселенському Соборі. Феофілакт з'явився в Константинополь і безбоязно викрив царя. Лев заслав святителя в ув'язнення в м. Стровіль, в Карій. Тут 30 років він провів у стражданнях і помер у 845 р. Благочестива імператриця Феодора перенесла св. мощі його в Нікомідію, де вони й почивають.
Пам'ять- 21 березня (за новим стилем).

Про священномучеників, єпископів херсонських Василія, Єфрема, Капітона, Євгенія, Елпідія, Агафодора, Еферія відомо наступне. Перші два з них, Василій і Єфрем, в 300 р. в сані єпископів послані для проповіді євангельської єрусалимським патріархом Гермоном, прибули до м. Херсон на Таврійському (Кримському) півострові і тут проповідували. Василій ходив з проповіддю до скіфів, що жили по берегах Дунаю, де був закатований. Єфрем був побитий камінням за намовою іудеїв.

Пам'ять-20 березня (за новим стилем).

Святий мученик Конон Ісаврійський народився у Віфанії, селищі, розташованому поряд з малоазійськім містом Ісаврією, жителі якого прийняли християнську віру від апостола Павла. Святий Конон з юності сподобився особливого заступництва Архистратига Михаїла, який являвся йому і допомагав в багатьох важких обставинах його життя.
За наполяганням батьків Конон був заручений з дівчиною на ім'я Ганна, яку після весілля він переконав залишитися дівою. Молоде подружжя жило як брат з сестрою, присвятивши себе цілком Богові.

Пам'ять- 18 березня (за новим стилем).

Святі мученики Євтропій і Клеоник постраждали в місті Амасії, а Василіск - у м. Комани близько 308 року. Брати Євтропій і Клеоник і племінник святого великомученика Феодора Тирона (пам'ять 17 лютого) Василіск були друзями. Після мученицької кончини святого Феодора вони залишалися в'язнями Амасійський темниці, де навернули багатьох язичників до істинної віри.

Пам'ять - 16 березня (за новим стилем).

Свята Євдокія (грецькою — «благовоління, добра слава») була самарянкою, родом із міста Іліополя. Тривалий час жила нечестиво. Якось опівночі Євдокія прокинулася й почула, як за стіною співають і читають Святе Письмо. Благодать Божа торкнулася її серця, жінка зрозуміла, що скоєні гріхи тягарем лежать на душі.
Зранку Євдокія поспішила до сусідів, де познайомилась із старцем Германом, який повертався з паломництва по святих місцях. Чимало повчань вислухала жінка, і душа її сповнилася радістю, любов’ю до Христа. Через кілька днів похрестилася.

Пам'ять-14 березня (за новим стилем).

Святитель Порфирій, архієпископ Газький, у 25-річному віці залишив батьківський дім і вирушив до Єгипту. Там він подвизався на Нітрійській горі під керівництвом преподобного Макарія Великого. Познайомившись з блаженним Ієронімом, Порфирій відправився з ним до Єрусалима на поклоніння святим місцям. Потім оселився в Йорданській пустелі для молитовного й посницького подвигу.

Пам'ять-11 березня (за новим стилем).