Ти кажеш: "Я люблю Бога і маю Духа Святого". Однак досліди уважно, чи це насправді так? Чи відданий ти Господу вдень і вночі? Якщо маєш таку безперервну любов - ти чистий. Проте замислись, коли до тебе приходять земний клопіт та всілякі лихі та лукаві помисли, чи справді тоді ти не схильний перед злом, і чи захоче тоді душа твоя любити Бога і бути цілком відданою Йому? Адже мирські помисли, розважаючи помисли розум мирськими і тлінними предметами, перешкоджають людині любити Бога і завжди думати про Нього.
Буває, що нетямуща людина розпочинає молитву, стає навколішки - і її розум досягає спокою. І якою мірою вона підкопує стіну злоби та заглиблюється під неї, такою мірою і руйнується стіна так, що людина поступово досягає духовного збагачення і мудрості. Але цього ступення не досягають ані сильні світу цього, ані вчені, ані письменники...
Духи злоби зв'язують занепалу душу ланцюгами пітьми, через те вона не в змозі ані любити Господа, скільки бажає, ані вірувати, скільки б хотіла. Бо від часу падіння першої людини спротив добру укорінився в нас явно і таємно.