Бажаючи причаститися, ти повинен прийти на сповідь. Краще це зробити ще напередодні дня Причастя до чи після вечірнього богослужіння - щиро покаятися у своїх гріхах перед священиком, щиросердечно розкрити свою душу і не приховати жодного грішного вчинку. Перед сповіддю необхідно примиритися як з тими, хто нас образив, так і з тими, кого ми образили - смиренно попросити у всіх прощення. Просити прощення потрібно в такій формі: «Прости мене, грішника (-цю), що згрішив (-ла) перед тобою», на це прийнято відповідати «Бог тобі простить, прости і ти мене грішного (-у)».

Відомо, що людина має тілесне існування, але в ній є і внутрішнє, духовне життя. Це життя заховане, потаємне і виявитись воно може тільки через які-небудь зовнішні предмети або дії. Коли, для прикладу кажучи, мати любить дитину, то вона звичайно виражає свою любов тим, що цілує дитину, гладить по голівці, пригортає її до своїх грудей. Отже, мати своє внутрішнє духовне почуття виявляє через зовнішні дії.

Господь Ісус заснував Церкву, яка тут, на землі, немов корабель Ноя, згідно з Божими планами провадить людей до вічної оселі, до щастя, якого природно так прагне кожна людина і повноту, якого вона зможе осягнути лише з Богом і в Бозі.(« Без Бога – ані до порога»). Своїй Церкві Господь передав силу, основану на Божому авторитеті, щоб здійснювати святі Таїнства для спасіння Божого люду, а також наділив Церковний Уряд владою для добра вірних, приймати відповідні рішення і закони, які звичайно, випливають із незмінної науки Ісуса Христа.

Устрій Православної Церкви — “соборний”, цебто спільножитний. “Соборність” — спільність у всьому,- у житті, у Молитвах, у Спасінні. Людина не позостається в Православ’ї сама одна, — вона соціальна зо своєї істоти, вона соціальна чи соборна і в своїй Православній Церкві. Символ Православної Віри зве Церкву соборною: “Вірую во Єдину, Святу, Соборну й Апостольську Церкву”. Свою початкову Церкву Господь насадив ще в день створення Людини, і життя світу показує, що вже Початкова Церква була соборною, цебто спільною для всіх. Про це й Старий Заповіт свідчить ясно.