У СЗШ №54 міста Львова пройшло святкування 1020-річчя Хрещення Русі-України.
З доброї волі директора Пелещишена Ростислава Миколайовича та вчителя християнської етики Олега Степановича Макаровича ву святкових заходах прийняв участь священик нашого храму прот. Андрій Зборовський та братчик молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Кирило Пічак.

На іконі Пресвята Богородиця тримає Свого Божественного Сина на правій руці, а в лівій руці у Неї - квітка білої лілії. Ця квітка символічно знаменує нев'янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: "Ти еси Корінь дівування і Нев'янучий Колір чистоти".
На честь цієї чудотворної ікони назване Львівське молодіжне православне братство.
День святкування ікони - 16 квітня (н. ст).

Швидко минали кілометри… Позаду залишались села, міста… а попереду виднілись нові, невідомі досі місця, що чекали своїх відвідувачів. Дорога стелилась… ні, бігла, немов знала, що ми поспішаємо до святого, благословенного Богом і вимоленого віками благодатного прикарпатського Афону. Ідея відвідати Свято-Воздвиженський Манявський монастир визрівала у Львівського православного молодіжного братства "Нев'янучий Цвіт" давно, як і взагалі ідея паломництва святими місцями України. Але ідеї, допоки не перетворюються у діла, так і залишаються ідеями.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт" (далі Братство) – добровільна, неполітична, неприбуткова молодіжна громадська доброчинна організація, заснована Установчими Зборами Братства, діяльність якої поширюється на територію України.
1.2. Братство є об’єднанням громадян, створеним для здійснення культурно-просвітницької та духовної роботи у суспільстві.
1.3. Братство діє на засадах християнської моралі, євангельського вчення, християнських традицій та відповідно до законодавства України і цього Статуту. Питання, які стосуються діяльності Братства і не врегульовані даним Статутом, регулюються відповідними ухвалами і постановами, прийнятими керівними органами Братства.

Світ знає не одне святе місце, яке благословила своїм явленням Пресвята Богородиця Діва. Мати Божа відкривала людям Свою ласку, Своє милосердя, Свою теплу материнську любов у особливо складні часи. Вона підтримувала, укріпляла та давала Свої щедрі дари вірним чадам Сина Свого Ісуса Христа там, де цього якнайбільше потребували, там, де звертались до Неї з палкими щирими молитвами, там, де чекали Її живоносного приходу і помочі.

Запрошуємо переглянути лекцію про Таїнство Шлюбу, стосунки в подружжі та сім'ї кандидата богослів'я, викладача ЛПБА, голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.

15 серпня 2009 року Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев'янучий Цвіт" з благословення Високопреосвященнішого Андрія (Горака) митрополита Львівського і Сокальського та за погодженням із Синодальним управлінням у справах молоді УПЦ КП з нагоди початку Успенського посту проводить паломницьку поїздку у с.Заглинна Жовківського р-ну Львівської обл.

Так хочеться бути дорослим... А як стати дорослим? Як бути дорослим? Так багато запитань, так мало правильних відповідей, зрозумілих у юності й молодості. Якщо мрієш про міцну дружбу і справжнє кохання, хочеш зрозуміти, що відбувається у твоєму житті, та як повинно це бути, – приходь! Щопонеділка збирається Православне молодіжне братство. Спілкування, співи, журналістика, театр-вертеп на Різдво, врешті, просто чаювання – було, є і буде. Хочемо слухати тебе і твоїх друзів, подорожувати і просто жити. Приходь, буде цікаво!
Зустрічі братсва відбуваються щовівторка в Львівській православній богословській академії (вул. Лисенка, 43) о 18:30.

В неділю, 11 січня, до Луцька завітали представники Львівського братства «Нев’янучий цвіт». Зустрічали гостей на автостанції пізно ввечері, а вже зранку наступного дня обидва братства, Львівське та Луцьке, взяли участь у Літургії в Жидичинському чоловічому монастирі. Після Літургії гості вітали присутніх з Різдвом Христовим та співали колядки.

Часто, йдучи галасливим містом, можна помітити, як увесь світ кудись біжить, суєтиться. А деколи здається, що він взагалі збожеволів. Ми усі прагнемо все встигнути, все що тільки можливо заробити, комусь щось довести і нічого не пропустити. У підсумку маса незадоволення, нарікання і роздратування. І що найбільш прикро, цей шалений плин часто захоплює людину віруючу.

Немає більш радісного, більш веселого, більш сімейно-родинного та теплого свята, ніж Різдво Христове. У кожному домі готується свята вечеря, прикрашається ялинка, звучить сміх та весела коляда… Але радість Різдва не можна тримати в собі, в одній сім'ї, в одному домі… Цю велику радість — народження Божого Сина — потрібно розголошувати усьому світові.
Кожен із нас пам'ятає дитяче щире, невдаване щастя від колядувань. Особливо ті, хто мав можливість святкувати Різдво Христове у співучому українському селі, де великі гурти малечі та дорослих від хати до хати звіщають "Нова радість стала…"...