В кінці січня на Івано-Франківщині з благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Синодальним Управлінням УПЦ Київського Птріархату у справах молоді за підтримки Калуського молодіжного православного братства преподобних Іова та Феодосія Манявських проводився Всеукраїнський православний молодіжний табір “Ліствиця”. Молодь з різних куточків України: Одеської, Полтавської, Київської, Тернопільської, Львівської та інших областей з’їхалась в чарівний край – Галичину, який дав Україні ватажка опришків Олексу Довбуша, одного із засновників Західно-Української Народної республіки Дмитра Вітовського, провідника ОУН Степана Бандеру, митрополита Йосифа Сембратовича, композитора Михайла Вербицького та багатьох інших славних синів і доньок.

 

З 23 по 29 січня 2012 року, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, на мальовничій Івано-Франківщині відбувся IV всеукраїнський молодіжний православний табір «Ліствиця». Табір «Ліствиця» традиційно проходить в останній тиждень січня і має свої особливості. Метою табору є воцерковлення православної молоді, поглиблення духовного досвіду і прилучення до духовної традиції Православ’я невоцерковленої молоді України; утвердження патріотизму та глибшого пізнання багатогранної культури різних куточків України; розширення світогляду української православної молоді, спілкування та знайомство. Табір зазвичай проводиться в різних регіонах України. Перший відбувався на Полтавщині, два попередні – на Тернопільщині, а цьогорічний – на українському Прикарпатті. «Ліствицю» цього року гостинно приймав маленький, але красивий і привітний, Калуш. Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь Її ікони "Нев'янучий Цвіт" представляла Марія Іващук.

З церковних Богослужб Великого посту найбільш повчальною, зворушливою й охоплюючою нас розчуленням і побожністю є Літургія Ранішосвячених Дарів. Так вона називається тому, що на ній віруючі причащаються дарами, освяченими раніш під час Літургії святителя Івана Золотоустого або святителя Василія Великого, і тому вона своїм обсягом коротша за них і разом з цим не така урочиста. Літургію, на якій відбувалося освячення дарів, давні християни називали Пасхою, тому що під час такої Літургії їх охоплювала така ж радість, як і на Пасху, і тому Літургія Ранішосвячених Дарів відправляється під час Великого посту, як днів смирення серця й покаяння, коли недоречна наша радість.

Головна особливість літургії Ранішосвячених Дарів полягає у тому, що на ній не здійснюється Таїнство євхаристії, а віруючі причащаються Ранішосвяченими Дарами, тобто освяченими раніше, на попередній літургії св. Василія Великого або св. Іоана Золотоустого.

Літургія св. Василія Великого за своїм змістом і порядком однакова з літургією св. Іоана Золотоустого.

Вклонившись св. дарам востаннє, як Самому Господу Ісусу Христу, віруючі дякують Господу за причастя св. Таїн. Хор співає подячну пісню: "Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися святих Твоїх Божественних, Безсмертних і Животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй святині, ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя". Після цього диякон виголошує коротку єктенію: "Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, Пречисті, Безсмертні, Небесні і Животворчі Страшні Христові Тайни, подякуймо Господеві".

Літургія – найважливіше богослужіння,під час якого здійснюється святе Таїнство причастя (св. євхаристія), встановлене Господом нашим Ісусом Христом у четвер увечері, напередодні хресних Його страждань. Умивши ноги Своїм апостолам, щоб показати їм приклад смирення, Господь воздав хвалу Богу Отцю, взяв хліб, благословив його, переломив і дав апостолам, промовляючи: "Прийміть, споживайте: це є тіло Моє, що за вас ламається"; потім Він узяв чашу з виноградним вином, також благословив її і подав апостолам, промовляючи: "Пийте з неї всі: це є кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів"; причастивши їх, Господь дав заповідь завжди чинити це таїнство: "Це чиніть на спомин про Мене" (Див.: Мф 26, 26–28; Лк 22, 19; 1 Кор. 11, 24).

Впродовж останніх десятиліть в православному суспільстві неодноразово піднімалося питання про богослужебну реформу. Нині воно є одним з животрепетних і для Сербської Церкви, оскільки останнім часом в середовищі деяких літургістів, та і в кругах духівництва, все частіше з'являються заклики до зміни існуючого статуту.

Таїнство Євхаристії встановлене Господом нашим Ісусом Христом на останній Тайній Вечері, звернене до вірних усіх часів і народів. Зберігаючи таїнственний зміст Євхаристії, Свята Апостольська Православна Церква завжди намагалася сприяти його осягненню культурами різних епох і національних традицій через текст Святої Літургії. На відміну від Західної Церкви римо-католицької традиції, Православна Церква візантійської традиції благословила до богослужбового вжитку два різні чини Святої Літургії, упорядковані на основі Літургії апостола Якова не раніше IV ст.