Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя у пустелі; він же вводить нас у Страсний тиждень, а потім – до радості свята свят – Світлого Христового Воскресіння.

28 листопада - 6 січня н. ст.) Розпочинається Різдвяний піст. Він випереджає собою свято Різдва Христова за сорок днів, і називається також Пилиповим постом («Пилипівкою»), тому що починається після 27 листопада - дня пам’яті апостола Пилипа. Різдвяний пост установлений для того, що ми до дня Різдва Христова очистили себе покаянням, молитвою й постом, щоб з чистим серцем, душею й тілом могли благоговійно зустріти Сина, що з’явився у світ Божий й щоб, крім звичайних дарунків і жертв, принести Йому наше чисте серце й бажання слідувати Його навчанню.

28 листопада починається Різдвяний піст. Він триває 40 днів – до Навечір’я Різдва Христового включно, тому називається ще Чотиридесятницею. Інша назва – Филипів піст, або Пилипівка, тому що починається після дня пам’яті апостола Филипа. Різдвяний піст має на меті достойне приготування вірних до зустрічі свята Різдва Христового. Уже в IV–V століттях про цей піст маємо виразні спогади і вказівки. 1166 року Константинопольський собор установив єдиний порядок провадження Різдвяного посту.

Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.
День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 11 вересня за новим стилем.

Земне життя - це постiйна боротьба добра i зла. Iсторiя людства супроводжується вiйнами. Звичайна земна радiсть сусiдствує зi скорботами i хворобами. Праведники i грiшники живуть поруч. Ми спостерiгаємо в нашому життi, що часто грiшники благоденствують, а праведники страждають. Нерiдко ми бачимо, як зло перемагає, а добро терпить поразку. Люди за добро платять злом. Скiльки людей навколо нас страждає вiд несправедливостi й жорстокостi. I взагалi, людина не має спокою в життi. Як сказав великий росiйський письменник Достоєвський, знавець людської душi, наше серце - це поле, де йде постiйна боротьба добра i зла. I найбiльшим злочином є смерть.

Господь наш Iсус Христос повчає нас сьогоднi притчею про митаря i фарисея. Два чоловiки, говорить Вiн, прийшли до храму помолитися. Один з них був фарисей - гордий єврейський законник, а другий був митар - людина, яку всi вважали грiшною. Фарисей став спереду i так молився: "Дякую Тобi, Господи, що я не такий, як iншi люди - грабiжники, неправеднi, розпусники, або як цей митар; я двiчi на тиждень пощу, вiддаю на храм десяту частину з усього, що надбаю". А митар стояв ззаду, не смiв навiть очi звести до неба, а тiльки бив себе в груди i казав: "Боже, будь милостивий до мене, грiшного". Господь закiнчив притчу словами: "Кажу вам, що цей (тобто митар) пiшов до дому свого виправданий бiльше, нiж той (тобто фарисей): бо всякий, хто пiдноситься, принижений буде, а хто принижує себе, пiднесеться" (Лк. 18, 10-14).

Пасхалія на 2010-2019 роки.
Дати вказані за новим стилем.

Перша вселенська батьківська субота буває в М’ясопустний тиждень. Цю суботу Церква присвячує поминанню всіх покійних від Адама і до наших днів. Заупокійна служба в цей день називається так: “Пам’ять всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших”. У синаксарії (збірнику відомостей про свято) на цей день написано “Святі отці узаконили чинити спомин всіх померлих з такої причини. Багато хто досить часто помирає неприродньою смертю, наприклад, під час подорожей в морі, в непрохідних горах, в ущелинах і безоднях; трапляється, гинуть від голоду, в пожежах, на війнах, замерзають.

Внаслідок прийняття християнства по території Київської Русі поширилися святоотецькі писання, патерики й сказання про діяння святих подвижників Східної Церкви, також оприлюднювалися відомі християнські проповіді, що репрезентували систему релігійно-моральних принципів. На Русі перекладалися проповіді Іоана Золотоустого, Єфрема Сиріна, Василія Великого, Григорія Богослова, Феодора Студита та інших. Особливою любов’ю користувалися богословські теоритичні твори, зокрема „Ліствиця” Іоана Листвичника, і „Богословіє” Іоана Дамаскіна. Слід відзначити, що згадана популярна перекладна література містила багато повчань про піст.

У наш час широко розповсюджене вегетаріанство, і люди які його дотримуються називають себе вегетаріанцями. Вегетаріанство допускає споживання тільки рослинних продуктів, і забороняє вживати у їжу м'ясо і рибу (звідси пішла і назва вегетаріанства від латинського слова vegetare - виростати).

Цей літній піст, який тепер ми називаємо Петровим, чи апостольським, раніше називали постом П’ятдесятниці. Церква закликає нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П’ятдесятниці, в пості і молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія. День П’ятдесятниці, коли в п’ятдесятий день після Свого зішестя з гробу і в десятий день після Свого Вознесіння Господь, Який сів по праву руку від Отця, зіслав Пресвятого Духа на всіх Своїх учнів і апостолів, - одне з найбільших свят.

Молитва Святому Духу в день свята П’ятидесятниці: "Царю Небесний, Утішителю Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від всякої скверни, і спаси душі наші". В цій молитві ми називаємо Духа Святого Царем Небесним, тому що Він, як істинний Бог, рівний Богу Отцю і Богу Сину, невидимо царює над нами і володіє нами та всім світом. Називаємо Його Утішителем, тому що Він утішає нас в нашій скорботі і стражданнях, як Він утішив і апостолів в 10-й день після Вознесіння Ісуса Христа на небеса.