Диявол заздрив райському щастю перших людей і пройнявся наміром позбавити їх райського життя. Задля цього він увійшов у змія і сховався у гіллі дерева пізнання добра і зла. І коли Єва проходила повз нього, диявол почав нашіптувати їй, щоб вона скуштувала плодів від забороненого дерева. Він лукаво запитав у Єви: "Чи правда, що Бог не дозволив вам куштувати плоди з жодного дерева у раю?"

Kоли ми кажемо, що людина складається з душі і тіла, то маємо на увазі, що людина складається не тільки з органічної речовини – матерії, але й з вищого начала, яке оживляє цю матерію, животворить. Насправді ж людина трискладова і складається з тіла, душі і духу. Ап. Павло каже: "Слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні" (Євр. 4, 12).

Рай,або прекрасний сад,в якому Бог оселив перших людей, Адама і Єву, знаходився в Азії, між річками Тигром та Євфратом. Життя людей у раю було сповнене радощів і щастя. Совість їхня була спокійна, серце було чисте, розум – світлий. Не боялися вони ні хвороб, ні смерті, не мали потреби в одязі. Нічого їм не бракувало. Їжею для них були плоди райських дерев. Між тваринами не було ворожнечі – сильні не чіпали слабших, жили разом і споживали траву і рослини. Ніхто з них не боявся людей, і всі любили і слухались їх.

Бог створив людину інакше,ніж тварин. Перед творенням людини Бог, у Пресвятій Тройці, підтвердив своє бажання. Він сказав: "Створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою". І створив Бог людину з праху земного, тобто з речовини, з якої було створено увесь матеріальний земний світ, і вдихнув у лице її дихання життя, тобто дав їй дух вільний, розумний, живий і безсмертний, за образом та подобою Своєю; і стала людина з безсмертною душею. Цим "подихом Божим", або безсмертною душею, і відрізняється людина від усіх інших живих творінь.

На шостий, останній, день творення було створено тварин, які живуть на землі, і людину. Як для створення риб і плазунів Господь звертався до води, саме так і для створення четвероногих Він звертається тепер до землі, подібно до того, як до неї звертався для створення рослинності. Це слід розуміти так, що Господь дав землі силу, яка живить, а не так, як вважають деякі природознавці, нібито земля, що зігрівалася теплом сонячного проміння, сама породила тварин.

На п'ятий "день" світу, за словом Божим, вода породила душу живу, тобто у воді з'явились слимаки, комахи, плазуни та риба, а над землею, по тверді небесній, полетіли птахи. На п'ятий день створені тварини, що живуть у воді, і пернаті у повітрі. "І сказав Бог: нехай вода породить плазунів, душу живу; і птахів, що літають над землею під небесною твердю. І сталося так. І створив Бог риб великих.І побачив Бог, що це добре. І благословив їх Бог, кажучи: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі.

На четвертий "день" світу, за велінням Божим, засяяли над нашою землею світила небесні: сонце, місяць і зірки. З тих пір і стали визначатися проміжки часу – наші теперішні дні, місяці і роки.
Після утворення землі йде впорядкування світил небесних. "І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відділення дня від ночі, і для знамень, і часів, і днів, і років; і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб світити на землю.

На третій "день" світу Бог зібрав воду, яка під небом, в одне місце, й утворилася суша. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод морями. І повелів землі проростити зелень, траву і дерева. І вкрилася земля травою й усілякими рослинами та деревами. Далі земля набуває такого упорядкування, що на ній виникає вже життя, хоча ще тільки нижче, а саме: життя рослинне. "І сказав Бог: нехай збереться вода, яка під небом, в одне місце, і нехай буде суша. І сталося так. І сказав Бог: нехай проростить земля зелень, траву, що насіння розсіває [за родом і за подобою її], і дерево плодюче, що приносить плід, за родом своїм, в якому насіння його на землі.

Священномученик Фадей (в миру Іван Васильович Успенський) народився у 1872 році в сім’ї сільського священика Нижегородської єпархії. Після закінчення Нижегородської Духовної Семінарії і Московської Духовної Академії(1896р), у 1897 році приймає монашество і рукополагається в ієромонаха. У 1902 році його назначають інспектором, а потім висвячують у сан архімандрита, і він стає ректором Олонецької Духовної Семінарії. У цей час готує до видавництва свою богословську роботу “Єдинство пророка Ісайї” і “Єгова“, написаних в традиціях богословської біблеїстики; за ці праці йому була присуджена ступінь доктора богослов’я.
Пам'ять - 31 грудня (нов. стиль).

На сайті започатковано новий розділ "Історія Української Православної Церкви", в якому будуть опубліковуватись матеріали з історії нашої Православної Церкви. Отже, запрошуємо відвідати

Притча про милосердного самарянина була сказана Господом на пояснення одному законниковi, який не розумiв, що йому слiд робити, щоб успадкувати вiчне життя. На закiнчення притчi Господь дав йому настанову: "Йди i ти роби так само". Ця настанова звернена до всього християнського свiту i до кожного християнина зокрема. Питання про сенс життя, про спасiння, про вiчне життя i зараз непокоїть багатьох. Гранично ясну вiдповiдь на це питання, яке хвилює людину, дав Iсус Христос. Вiн однаково ставився до всiх, хто дорожить своїм спасiнням, для кого питання про вiчне життя не є лише звичайною цiкавiстю.