Після Соломонової смерті царем став його син Ровоам. Він суворо розмовляв з народом: "Якщо мій батько Соломон наклав на вас ярмо, то я збільшу його; якщо він карав вас батогами, то я каратиму вас скорпіонами" (скорпіони – це батоги з нанизаними металевими гайками). Тоді більшість народу повстала проти Ровоама. Десять колін Ізраїлевих відокремилися від Ровоама, обрали собі царем Ієровоама з коліна Єфремового і створили окреме царство, яке стали називати Ізраїльським. Два коліна – Іудине і Веніаминове – залишилися в Ровоама й утворили царство Юдейське. Євреї з цього царства стали називатися юдеями.

Перед стражданнями у прощальнiй бесiдi з апостолами Iсус Христос сказав, що Вiн є виноградна лоза, а вони вiття. Якщо вiття не буде з'єднане з лозою, то воно не принесе нiякого плоду. Бiльше того, Спаситель сказав, що вiття може засохнути i вiдпасти або бути вiдсiченим вiд виноградної лози. I, зробивши з цього висновок, Господь сказав: "Без Мене не можете робити нiчого" (Див.: Iн. 15, 1-6). Отже для того, щоб чинити добро i мати життя, треба знаходитися на винограднiй лозi, тобто бути з'єднаним з Христом.

Сьогоднi свята Церква нагадує нам про подiю, пов'язану з переродженням Закхея. Закхей був начальник над митарями, що збирали податки для Римської iмперiї. Скупiсть, жорстокiсть, схильнiсть до утискiв людей були загальними рисами митарiв. В народi поняття "митник" i "язичник" були рiзнозначними, для обох була одна загальна назва - "грiшник". Закхей був начальником митарiв, i тому в народi вважався одним iз перших грiшникiв.

Соломон,вступивши на царський престіл,приніс Богу тисячу жертв. Вночі після цього Бог явився йому уві сні і сказав: "Проси, чого бажаєш, Я дам тобі". "Господи, – відповів Соломон. – Ти поставив мене царем, а я юнак молодий. Даруй же мені розум, щоб керувати народом Твоїм".
Відповідь Соломона була угодна Богові. І сказав Господь: "За те, що не просив у Мене ані довгого життя, ані багатства, ані перемоги над ворогами, а просив розуму, щоб керувати народом, Я даю тобі мудрість таку, що подібного тобі не було і не буде. І те, чого не просив, Я даю тобі – багатство і славу. А якщо виконуватимеш заповіді Мої, дам тобі і довге життя".
Пам'ять царя Соломона згадується у Неділю свв. праотців.

Преподобний Сильвестр Печерський жив в XII столітті і був ігуменом Михайлівського Видубицького монастиря у Києві.

Пам'ять його святкується 15 січня, також 11 жовтня і в 2-у Неділю Великого посту.

Після смерті царя Саула царем єврейським став Давид. Він був найкращим з усіх єврейських царів. Непохитно вірив у Бога істинного і намагався виконувати Його волю. Дуже багато переслідувань зазнав він від Саула та інших ворогів, але не озлоблювався, не підняв руки на Саула як на помазаника Божого, а всю надію покладав на Бога, і Господь визволяв його від усіх ворогів. Давид був лагідним і благочестивим. Але траплялося Давидові впадати й у великі гріхи. Тоді він до глибини серця розкаювався в них, сльозами омивав ночами ложе своє, й після дедалі кращав і ще більше любив Бога.
Пам'ять згадується у Неділю після Різдва Христового, Неділю свв. праотців, Неділю свв. отців.

Якось, коли царював Саул, у євреїв була війна з филистимлянами. Перед битвою війська вишикувались одне навпроти одного, і з филистимського табору вийшов велетень на ім'я Голіаф. Він кричав євреям: "Навіщо нам усім воювати? Нехай хтось з ваших вийде і побореться зі мною, і якщо він уб'є мене, филистимляни будуть вашими рабами; якщо ж я поборю його і вб'ю, то ви будете нашими рабами". Сорок днів вранці і ввечері виходив цей велетень і глузував з євреїв, лаючи полки ізраїльські. Цар Саул обіцяв велику нагороду тому, хто поборе Голіафа, та ніхто з євреїв не насмілювався виходити проти Голіафа.

Саул був сином знатного єврея на ім'я Кис,з коліна Веніаминового. Він був високим на зріст (був вищим від усіх на цілу голову) і відзначався незвичайною красою.
Невдовзі після помазання Саула Самуїл скликав народ, щоб обрати царя. Кинули жереб. Жереб упав з волі Божої на Саула, і його було проголошено царем. Народ у захваті від його зросту і краси радісно вигукував: "Хай живе цар!"
Коли Саула було поставлено царем, Самуїл сказав усьому народу: "Якщо боятиметеся Бога і служитимете Йому, і слухатимете голос Його, і не чинитимете спротиву повелінням Господа, і ходитимете разом з царем вашим слідом за Господом Богом Вашим, то рука Господа не буде проти вас. В іншому разі рука Господа буде проти вас".

Сьогоднi у прочитаному уривку з Євангелiя ви чули про чудесне зцiлення Iсусом Христом одного слiпця в Єрихонi. Цей слiпець мав мiцну вiру, що Син Давидiв, як вiн називав Iсуса Христа, неодмiнно зцiлить його вiд слiпоти. I коли на його волання: "Сину Давидiв, помилуй мене!" - тi, що йшли попереду, говорили: "Замовкни", - вiн ще голоснiше став кричати: "Сину Давидiв, помилуй мене!" А голосно вiн кричав тому, що Господь знаходився не бiля нього, а на певнiй вiдстанi. Господь зупинився i звелiв привести слiпця i, коли той пiдiйшов, спитав його: "Чого ти хочеш вiд Мене?" Вiн сказав: "Господи, щоб менi прозрiти". Iсус Христос сказав йому: "Прозри! Вiра твоя спасла тебе". Слiпець умить зцiлився вiд своєї недуги й побачив свiтло i пiшов за Господом, прославляючи Бога. Весь народ, який був свiдком цього чуда, хвалив Бога.

В епоху Суддів сусідні язичницькі народи постійно ворогували з ізраїльтянами. Та бували випадки, коли дехто з цих язичників приймав віру в Істинного Бога, і тоді ізраїльтяни вважали їх своїми єдиноплемінниками. Такою була моавитянка Руф. Ось її історія.
Пам'ять - у неділю святих праотців.

16 грудня 2009 року у Верховній Раді відбулося засідання, присвячене створенню експертної ради громадських організацій при міжфракційній депутатській групі «За духовність, моральність і здоров'я України».
Депутатська група «За духовність, моральність і здоров'я України», до якої увійшли 68 нардепів, була створена в кінці жовтня. Кожен з учасників став автором або співавтором соціальних законопроектів. Депутати об'єдналися, щоб разом протистояти вживанню алкоголю, тютюну та інших наркотиків, порнографії, насильству тощо.