Преподобний Пимен Багатохворий (ХІ ст.) Шляхом тяжкої хвороби досяг Царства Небесного. Народився і виріс цей росіянин подвижник хворим. Він довго просив батьків віднести його в Києво-Печерський монастир. Коли вони принесли сина в прославлену обитель, то почали просити в молитвах про його одужання. Але сам страдалець, усвідомлюючи високу цінність страждань, просив Господа про продовження хвороби, а також про постриг його в чернецтво.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Преподобний Онуфрій мовчазний, Печерський, подвизався у ближніх Антонієвих печерах в ХII столітті. Вдруге пам'ять відбувається 28 вересня в Соборі преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер.
Пам'ять - 3 серпня(нов. ст.)

Вечірню відслужив священик храму Всіх святих землі української прот. АНДРІЙ Зборовський 29 серпня 2010 року Божого.

УСІ, ХТО ХОЧЕ ГЛИБШЕ ЗНАТИ СВЯТЕ ПИСЬМО, ХТО ХОЧЕ БІЛЬШЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ІСТОРІЮ ХРИСТОВОЇ ЦЕРКВИ, ПРО ПРАВОСЛАВНИЙ ОБРЯД ТА ЗВИЧАЇ СВОГО НАРОДУ,
ПРОВОДИТИ СПІЛЬНІ МОЛИТВИ,
А ТАКОЖ ПРОСТО ЦІКАВО І ВЕСЕЛО ПРОВЕСТИ СВІЙ ВІЛЬНИЙ ЧАС СЕРЕД ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ,
ЗАПРОШУЮТЬСЯ НА ЗУСТРІЧІ ЛЬВІВСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО МОЛОДІЖНОГО БРАТСТВА "НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ", ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЩОСЕРЕДИ О 19:00 У ПРИМІЩЕННІ ЛЬВІВСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (вул. Лисенка, 43).
Детальнішу інформацію можна дізнатись у голови Братства Назара Лозинського
(тел. 067 7675203; ICQ:258-491-197)

Дружина князя Ігоря,княгиня Ольга,правила Київською державою після смерті Ігоря в малолітство свого сина Святослава. Вона прийняла Христову віру і прославлена нашою православною Церквою як рівноапостольна. За стародавніми переказами, княгиня Ольга близько 957 року прибула до Царгорода і там прийняла святе хрещення від самого Константинопольського Патріарха, з ім'ям після охрещення Єлена; її хресним батьком був грецький імператор Костянтин Багрянородний.
Пам'ять великої княгині Ольги Церква святкує 24 липня за новим стилем.

Християнство було поширене у княжій Русі вже у першій половині X сторіччя, за князя Ігоря. Він теж ходив походами на Візантію, а після другого походу, 944 року, підписав з греками мирний договір. Ця угода важлива не тільки як доказ сили Київської держави, з якою мусила рахуватися могутня Візантійська імперія, але і як документальне підтвердження того, що серед найближчого оточення та воїнів Ігоря було чимало християн. У тексті договору християни ставляться нарівні з язичниками. Князь і язичники присягали на вірність договору на священному Перуновому пагорбі в Києві, склавши "зброю свою, і щити, і золото", – розповідає літописець. "А християн руських приводили до присяги у церкві святого Іллі, що над Ручаєм; це була соборна церква, бо багато з варягів були християнами".

Коли з'явилася можливість проповіді Христової віри зрозумілою народові слов'янською мовою (давньоболгарська та давньоукраїнська мови були тоді значно більше подібними між собою, ніж нині болгарська та українська мови), християнство почало поширюватися швидкими темпами. Сприяло цьому також утворення на землях України Київської держави з центром у Києві, яка існувала вже в середині IX сторіччя, хоча початки її, очевидно, сягають у глибше минуле. До Києва прибували не тільки купці, а й посланці володарів інших країн, ремісники і, вірогідно, християнські місіонери-проповідники. Руські війська ходили в походи за межі своєї країни і там неминуче зустрічалися з Христовою вірою.

В історії поширення віри Христової серед слов'янських народів, зокрема українського, велику роль відіграли святі брати Кирило (до чернецтва Костянтин) і Мефодій. Вони мали багатих і славних батьків у місті Солуні, в Македонії; їхній батько Лев був високим урядовим посадовцем. У Солуні проживало багато слов'ян – звідси їхнє знання слов'янської мови. Обидва здобули добру освіту. Молодший брат, Костянтин, навчався в Царгороді навіть у придворній школі разом із царським сином Михаїлом. Старший, Мефодій, служив у війську, але після смерті батька покинув службу і постригся у ченці в монастирі на горі Олімп. Костянтин, здобувши освіту під керуванням славетного Константинопольського Патріарха Фотія, прозваного філософом, був висвячений на священика і став бібліотекарем при церкві святої Софії в Царгороді.
Пам'ять святих просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія православна Церква святкує 24 травня (нов. ст.).

Першим благовісником Євангелія Христового на землях України був апостол Андрій Первозваний. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія. Скіфією в античному світі називали загалом Східну Європу і, зокрема, безмежні простори на північ від Чорного моря, тобто землі теперішньої України. Про благовістя апостола Андрія у Скіфії свідчать такі давні християнські письменники, як Іполит Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші.
Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 13 грудня за новим стилем.

Відео- та фоторепортаж з місця будівництва металевих каркасів,- основи майбутнього купола для нового храму, за 26 серпня 2010 року Божого.

Преподобний Памва, Києво-Печерський самітник, ієромонах, здійснив подвиг сповідництва. Перебуваючи в чернечій слухняності, він був схоплений татарами і багато років страждав у них в полоні за відмову відректися від християнської віри.
Пам'ять - 31 липня(нов. ст.)