Святитель Петро є сином Галицько-Волинської землі. Своїм походженням, святительськими подвигами і діяльністю він став величним свідком православної віри на західноукраїнських землях, уособленням нерозривних зв’язків нашого народу з братнім народом північної частини Русі, і цим назавжди лишився в пам’яті свого віруючого люду.
Пам'ять - 3 січня за новим стилем, перенесення мощів свт. Петра, митр. Київського, всiєї Руси чудотворця - 6 вересня

Преподобний священномученик Кукша і преподобний Пімен Постник померли після 1114. Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХII; пам'ять 10 травня), в посланні до преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського († 1182; пам'ять 24 липня), писав про преподобного Кукшу: "Як можу гідно прославити святих мужів, що були у святому Печерському монастирі , в якому погани хрестилися і ставали ченцями, а іудеї брали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священномученика і чорноризця цього монастиря Кукшу, про якого всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в'ятичів, дощ звів, висушив озеро, створив багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном ".
Пам'ять - 9 вересня(нов. ст.)

Преподобний Аліпій Печерський, один з перших і кращих іконописців Київської Русі, постриженик преподобного Никона (пам'ять 23 березня), з молодих років трудився в Києво-Печерському монастирі. Іконописання він вчився у грецьких майстрів, з 1083 прикрашали Печерську церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Преподобний Аліпій писав ікони задарма. Якщо довідувався, що в якій-небудь церкві ікони занепали, брав їх до себе і поправляв безкорисливо. Якщо ж траплялося, що йому платили за працю, преподобний одну частину витрачав на придбання матеріалів для іконописання, другу роздавав убогим і лише третю залишав собі.
Пам'ять - 30 серпня(нов. ст.)

Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був приймачем єпископа Лазаря, тому що випробував зі своєю паствою жахи Батиєвої навали. В описі Києво-Печерської лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою і словом прославив Святу Трійцю у країні земної мандрівки, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним чином припливли по Дніпру до Києва і були покладені в Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Преподобний Пимен Багатохворий (ХІ ст.) Шляхом тяжкої хвороби досяг Царства Небесного. Народився і виріс цей росіянин подвижник хворим. Він довго просив батьків віднести його в Києво-Печерський монастир. Коли вони принесли сина в прославлену обитель, то почали просити в молитвах про його одужання. Але сам страдалець, усвідомлюючи високу цінність страждань, просив Господа про продовження хвороби, а також про постриг його в чернецтво.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Преподобний Онуфрій мовчазний, Печерський, подвизався у ближніх Антонієвих печерах в ХII столітті. Вдруге пам'ять відбувається 28 вересня в Соборі преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер.
Пам'ять - 3 серпня(нов. ст.)

Вечірню відслужив священик храму Всіх святих землі української прот. АНДРІЙ Зборовський 29 серпня 2010 року Божого.

УСІ, ХТО ХОЧЕ ГЛИБШЕ ЗНАТИ СВЯТЕ ПИСЬМО, ХТО ХОЧЕ БІЛЬШЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ІСТОРІЮ ХРИСТОВОЇ ЦЕРКВИ, ПРО ПРАВОСЛАВНИЙ ОБРЯД ТА ЗВИЧАЇ СВОГО НАРОДУ,
ПРОВОДИТИ СПІЛЬНІ МОЛИТВИ,
А ТАКОЖ ПРОСТО ЦІКАВО І ВЕСЕЛО ПРОВЕСТИ СВІЙ ВІЛЬНИЙ ЧАС СЕРЕД ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ,
ЗАПРОШУЮТЬСЯ НА ЗУСТРІЧІ ЛЬВІВСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО МОЛОДІЖНОГО БРАТСТВА "НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ", ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЩОСЕРЕДИ О 19:00 У ПРИМІЩЕННІ ЛЬВІВСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (вул. Лисенка, 43).
Детальнішу інформацію можна дізнатись у голови Братства Назара Лозинського
(тел. 067 7675203; ICQ:258-491-197)

Дружина князя Ігоря,княгиня Ольга,правила Київською державою після смерті Ігоря в малолітство свого сина Святослава. Вона прийняла Христову віру і прославлена нашою православною Церквою як рівноапостольна. За стародавніми переказами, княгиня Ольга близько 957 року прибула до Царгорода і там прийняла святе хрещення від самого Константинопольського Патріарха, з ім'ям після охрещення Єлена; її хресним батьком був грецький імператор Костянтин Багрянородний.
Пам'ять великої княгині Ольги Церква святкує 24 липня за новим стилем.

Християнство було поширене у княжій Русі вже у першій половині X сторіччя, за князя Ігоря. Він теж ходив походами на Візантію, а після другого походу, 944 року, підписав з греками мирний договір. Ця угода важлива не тільки як доказ сили Київської держави, з якою мусила рахуватися могутня Візантійська імперія, але і як документальне підтвердження того, що серед найближчого оточення та воїнів Ігоря було чимало християн. У тексті договору християни ставляться нарівні з язичниками. Князь і язичники присягали на вірність договору на священному Перуновому пагорбі в Києві, склавши "зброю свою, і щити, і золото", – розповідає літописець. "А християн руських приводили до присяги у церкві святого Іллі, що над Ручаєм; це була соборна церква, бо багато з варягів були християнами".

Коли з'явилася можливість проповіді Христової віри зрозумілою народові слов'янською мовою (давньоболгарська та давньоукраїнська мови були тоді значно більше подібними між собою, ніж нині болгарська та українська мови), християнство почало поширюватися швидкими темпами. Сприяло цьому також утворення на землях України Київської держави з центром у Києві, яка існувала вже в середині IX сторіччя, хоча початки її, очевидно, сягають у глибше минуле. До Києва прибували не тільки купці, а й посланці володарів інших країн, ремісники і, вірогідно, християнські місіонери-проповідники. Руські війська ходили в походи за межі своєї країни і там неминуче зустрічалися з Христовою вірою.