Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як тому хто вже досягнув досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Переможений інок Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до нього і, помолившись, відігнали від нього біса.
Пам'ять - 13 лютого, 13 травня і 27 травня (новий стиль).

Народився в побожній сім’ї приблизно у 1551 році. Його родина мала прізвище Залізо, жила на. Покутті в Галичині. Хлопчик при хрещенні отримав ім’я Іван. Коли ж мав всього 10 років, покинув батьківський дім і прийшов в Преображенський Угорницький монастир. Тут настільки переймається чернечим життям, що здивовує братію монастиря і в 12 років його постригають у монахи з іменем Іов. Він багато потрудився на ниві Христовій. Преп. Іов – сучасник царя Іоанна Грозного, Бориса Годунова, Олексія Михайловича, Богдана Хмельницького, Адама Кисіля, товариш знаменитого Костянтина Острозького, свідок Брестської унії, учасник Синоду проти Мелетія Смотрицького, судився проти дідича Фірлея.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

Один священик розмовляв на тему віри й релігії зі своїм приятелем, який запевняв, що є цілковито невіруючий і байдужий щодо цих питань.
"Ти добра людина, чудовий приятель. Чому б тобі не стати християнином?" — спитав священик.
"Не хочу приймати такого рішення, бо якщо бути християнином означає те, що ти кажеш, то не чую у собі досить сильної волі. Якщо ж бути християнином означає те, що бачу навколо себе, то це мене зовсім не цікавить".

У 3-й Тиждень по Пасці Свята Церква в особливий спосіб вшановує святих жон-мироносиць і праведних Йосифа Арімафейського і Нікодима – таємних учнів Христових. Своїм богослужінням Церква знов поставляє нас на голгофі біля Хреста Христового, з якого знімають Пречисте Його Тіло Йосиф і Нікодим, і біля гробу, де вони кладуть Тіло Ісуса Христа, і де потім мироносиці, що прийшли помазати Тіло благовонними маслами, першими удостоюються бачити Воскреслого Господа.

Святі мученики Прокесс і Мартиніан були язичниками і служили вартою в Мамертинскій темниці Риму.
В тій темниці містилися державні злочинці, до яких зараховували і християн. Спостерігаючи за в'язнями-християнами і слухаючи їх проповіді Прокесс і Мартиниан поступово приходили до пізнання істинної віри в Спасителя. Коли в Мамертинскій темниці був ув'язнений святий апостол Петро, Прокесс і Мартиниан твердо увірували в Христа, прийняли від апостола святе Хрещення і відпустили його з темниці.
Пам'ять - 24 квітня.(нов. ст.)

Святі мученики Африкан, Публий і Терентій постраждали в III столітті в Петрии.
Пам'ять - 23 квітня.(нов. ст.)

Наближається Великдень – найвеличніше для християн свято. Як би Ви, Владико, порадили його зустріти?

По-перше, хотілося б, щоб усі перед цим великим святом покаялися у своїх гріхах, адже Великдень, як день чистоти, Світлого Христового Воскресіння, треба зустріти чистим. Вірити в Бога – це одне, а ось ходити до храму – це трохи інша річ. Дуже часто буває так, що тільки один раз, на Великдень, приходять до храму, щоб освятити паски та крашанки, писанки, і таких людей є дуже багато. Слід пам’ятати, що Христос прийшов у цей світ та розіп’явся за нас усіх, незалежно від того чи ходимо ми до храму чи ні. Перед Богом ми всі однакові.
Тому я ще раз наголошую, що до цього свята всім варто готуватися перш за все духовно, всі приготування, які є, паски, писанки та інші – це є другорядне й додаткове, що дає нам тільки можливість підсилити нашу радість цього свята. Тому всі ми повинні про це пам’ятати і готуватися духовно.

Щорічно мільйони людей стають свідками Дива. У Велику Суботу, напередодні Воскресіння Христова за молитвами православного Патріарха на Гроб Господень сходить Благодатний Вогонь.
На "Інтері" - Сходження Благодатного Вогню . Дивіться 23 квітня о 14:25 трансляцію зі Храма Гроба Господнього в Єрусалимі.
Повтор у Неділю, 24 квітня о 06:10.

Увечері Великого Четверга здійснюється тривале богослужіння, під час якого всі стоять в храмі із засвіченими свічками. Це Послідування 12-ти Євангелій. У храмі читають послідовно дванадцять уривків з Євангелія, присвячених Стражданням Христа. Прощальна бесіда Христа з учнями, скорботне моління в саду Гефсиманськім, зрада Іуди і віддання в руки воїнів, суд синедріону, розмова з Пілатом і знущання Ірода, - про все це чують присутні в храмі скорботне євангельське оповідання.

Страсний тиждень, названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у православних християн з понеділка. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 20 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі.

Страсним тижнем називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння.

18
Понеділок
Страсна седмиця. Великий понеділок.
Мчч. Агафопода, диякона, Феодула, читця, та iнших з ними (бл. 303). Прп. Пуплiя Єгипетського (ІV). Прпп. Феони, Симеона i Форвина (ІV). Прп. Марка Афiнського (400). Прп. Платона, спов., Студiйського (814). Прп. Феодори Солунської (892). Перенесення мощей свт. Іова, патрiарха Московського i всiєї Руси (1652).
Літургія Ранішосвячених Дарів.
Утр. – Мф., 84 зач., ХХІ, 18–43.
Літ. – Мф., 98 зач., ХХІV, 3–35.
У неділю на вечірні вхід з кадилом. Прокимен дня: “Ось нині благословіть Господа...”. Закінчення вечірні за зразком неділь Чотиридесятниці. Відпуст: “Гряде Господь на вільні страждання...”. На утрені “Алилуя” тричі, тропар “Ось Жених гряде...” тричі, після кафизм – Євангеліє дня, 50-й псалом, “Спаси, Боже, люди Твоя...”. Трипіснець. Світильний “Чертог Твій бачу...”. Часи постові. У понеділок, вівторок і середу Страсної седмиці на 3-му, 6-му і 9-му часах читається Четвероєвангеліє. На всіх часах і зображальних – кондак Тріоді. На Літургії Ранішосвячених Дарів вхід з Євангелієм і читання Євангелія. Наприкінці утрені і Літургії (крім зображальних) у Велику середу відпуст “ Христос, що йде на добровільні муки...” (святі храму і дня не згадуються, але на відпусті Літургії поминається свт. Григорій Двоєслов). Наприкінці інших служб відпуст малий.