Матрона була рабинею в юдейки Павтіли, дружини одного з воєначальників у грецькому місті Солунь. Господиня примушувала свою рабиню зректися Христа й перейти в юдейство, але свята Матрона не піддавалася на вимоги і таємно відвідувала церкву. Якось розлючена господиня жорстоко побила невільницю і замкнула в комірчині. Протягом багатьох днів свята була зв'язаною без води та їжі. Павтіла продовжувала знущатися над праведницею, поки та не віддала душу Господу. Після смерті замученої рабині господиня скинула її тіло з міської стіни. В 4-му столітті в Солуні збудували Церкву на честь мучениці Матрони і перенесли туди її мощі.

Пам'ять - 9 квітня (за новим стилем).

Священномученик Іриней служив спочатку пресвітером, мав дружину і дітей, а потім був поставлений єпископом в м. Сірмії в Паннонії (нині село Сірейм в Угорщині). Жив під час гонителів Максиміана і Діоклетіана в III ст. Як сповідник і проповідник віри Христової він був приведений до начальника області Проба. Проб наказав мучити його. Св. Іриней був дуже молодий, і ось під час мук його батьки, діти, друзі і знайомі просили його пожаліти свою молодість. «Пожалій себе і нас!» - Говорили при цьому діти. Сам Проб умовляв Іринея, вказуючи на дітей. Але святий залишався непохитним.

Пам'ять - 8 квітня (за новим стилем).

Преподобний Яків, єпископ і сповідник, з раннього віку був захоплений високим ідеалом подвижницького життя. Юнаком залишив він світ і став ченцем Студійського монастиря. Ця прославлена ​​обитель, з якої возсіяли багато святих подвижників, була в VIII-IX століттях місцем іконошанування. Зберігши душу «нескверною і неблазненною», «пристрасті стриманістю висушивши», лагідний, милостивий і братолюбний монах , який чудово знав Священне Писання, згодом був зведений на єпископську кафедру в місті Катани в Сицилії.

Пам'ять - 3 квітня ( за новим стилем).

У VIII ст. сарацини не раз нападали на палестинські обителі, селища і міста, грабували і били жителів. Такому нападу піддалася і обитель св. Савви біля Єрусалима. Одного разу у Великий четвер сарацини напали на цю обитель: одних із ченців вбили стрілами, інших камінням, а іншим відрубали ноги і руки. Іоанну, завідуючого прочанським домом, перерізали вени на руках і ногах; Сергію відрубали голову. Деякі з братії сховалися в печері за монастирем. Чернець Патрикій для порятунку братів, вийшовши з печери, запевняв варварів, що в печері більше нікого немає, та вони кинули Патрикія в печеру і розвели біля входу в неї вогонь, так що всі перебуваючі там задихнулися від диму.

Пам'ять - 2 квітня ( за новим стилем).

Святитель Кирило, архиєпископ Єрусалимський, народився в Єрусалимі в 315 році і був вихований у строгому християнському благочесті. Досягнувши повноліття, він прийняв чернецтво, а в 346 році став пресвітером. У 350 році після смерті архиєпископа Максима він став його наступником на Єрусалимській кафедрі.
У сані Єрусалимського Патріарха святитель Кирило ревно боровся проти єресей Арія і Македонія. Цим він порушив проти себе ненависть аріанствуючих єпископів, які домоглися його усунення і вигнання з Єрусалиму.

Пам'ять - 31 березня ( за новим стилем).

Преподобний Олексій народився в Римі в побожній сім’ї. Його батьками були благочестиві Євфиміан та Аглаїда. Подружжя довгий час немало дітей, але не полишало надії на милість Божу. І Господь утішив цю благословенну подружню пару народженням сина Олексія. В шестилітньому віці отрок почав навчатися і успішно вивчав світські науки, та найбільш старанним він був у вивченні Святого Писання. Ставши юнаком, він став наслідувати своїх батьків: строго дотримувався постів, роздавав милостиню і під багатим одягом таємно носив волосяницю. У нього рано зародилось бажання покинути суєтний світ і служити Єдиному Богу. Однак батьки бажали одружити свого сина і коли Олексій досяг повноліття, знайшли для нього наречену.

Пам'ять - 30 березня( за новим стилем).

Один подорожній затримався поблизу мальовничого села, що розкинулося між полів. Його зацікавив невеликий цвинтар, обнесений дерев'яним плотом. Було там багато дерев, птахів і чудових квітів. Подорожній поволі ходив між могилами зі світлими надгробками, що були розкидані попід деревами.
Почав читати написи. На першому було: «Ян Taper, жив 8 років 2 тижні 3 дні». Така мала дитина тут похована...
Чоловік прочитав на сусідній могилі: «Денис Каліб, жив 5 років 8 місяців 3 тижні». Ще одна дитина...
Далі читав написи на інших могилах. Всі були подібні: прізвище, докладний вік упокоєної особи. Найдовше жила дитина, якій заледве виповнилося 11 років... Подорожній дуже засмутився. Присів і заплакав.

Святий мученик Савин був правителем єгипетського міста Гермополя. Його дуже поважали жителі. Знатний правитель завжди допомагав нужденним свого міста. Всі в окрузі знали, що він сповідує християнство. Його цнотливе життя було прикладом для городян, і багатьох привело до віри Христа.


Пам'ять- 29 березня (за новим стилем).

Святі мученики жили за царювання Діоклітіана. Агапій походив з Гази, Тімолай з Понту Евксінского, обидва Діонісії з Тріпполя Фінікійського, Пуплій і обидва Олександри з Єгипту, а Роміл був іподияконом діоспольскої церкви. Всі вони постраждали в Кесарії палестинській від ігемона Урвана у другий рік розпочатого тоді гоніння на християн.
Тоді був виданий указ по всіх країнах і містах - примушувати християн до поклоніння ідолам і принесення їм жертв. З нагоди колишнього тоді язичницького свята, в Кесарії для зібраного звідусіль народу готувалося видовище, саме - віддавалися на муку християни заковані там в кайданах.

Пам'ять - 28 березня (за новим стилем).

Засновник західного чернечого ордена бенедиктинців - преподобний Венедикт - народився в італійському місті НУРС в 480 році. У 14 років батьки відправили його на навчання до Риму. Однак згодом юнак вирішив присвятити себе Богові. Поселившись на горі Кассіно, Венедикт заснував Монте-Кассінскій монастир, який довгий час був центром богословської освіти в Західній Європі.
Пам'ять - 27 березня (за новим стилем).

Святитель Андрій, архієпископ Критський, народився в місті Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він отримав дар мови і почав говорити. З того часу юнак почав посилено вивчати Святе Писання і Богословські науки.
В чотирнадцять років він прибув до Єрусалиму і там прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, так що всі дивувалися його чеснотам і розуму. Як людина обдарована і відома доброчесним життям, він з часом був зарахований до єрусалимського кліру і призначений секретарем Патріархії — нотарієм.
Пам'ять - 30 жовтня.

Священномученик Лукіан, пресвітер Києво-Печерського монастиря, жив у 13 столітті. У його келії на аркосольній іконі епітафія повідомляє: "Лукіан священномученик постраждав від Батия біля 1243 року". Був замучений татаро-монгольськими завойовниками. Інших відомостей про його життя не маємо.
Пам'ять - 28 жовтня (за н.ст.).