Трудився спершу в монастирі великомученика Димитрія Солунського, а потім у Києво-Печерському монастирі. За своє святе життя отримав від Господа благодать зцілення і вигнання бісів. У 1182 преподобний Лаврентій став єпископом на Туровській кафедрі і був наступником святителя Кирила Туровського. Помер святитель Лаврентій в 1194. Нетлінні мощі його спочивають в Антонієвих (Ближніх) печерах Київо-Печерської лаври.
Пам'ять 11 лютого, 17 червня (нов. стиль).
Пам'ять 11 лютого, 17 червня (нов. стиль).