Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як тому хто вже досягнув досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Переможений інок Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до нього і, помолившись, відігнали від нього біса.
Пам'ять - 13 лютого, 13 травня і 27 травня (новий стиль).

Народився в побожній сім’ї приблизно у 1551 році. Його родина мала прізвище Залізо, жила на. Покутті в Галичині. Хлопчик при хрещенні отримав ім’я Іван. Коли ж мав всього 10 років, покинув батьківський дім і прийшов в Преображенський Угорницький монастир. Тут настільки переймається чернечим життям, що здивовує братію монастиря і в 12 років його постригають у монахи з іменем Іов. Він багато потрудився на ниві Христовій. Преп. Іов – сучасник царя Іоанна Грозного, Бориса Годунова, Олексія Михайловича, Богдана Хмельницького, Адама Кисіля, товариш знаменитого Костянтина Острозького, свідок Брестської унії, учасник Синоду проти Мелетія Смотрицького, судився проти дідича Фірлея.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

У 3-й Тиждень по Пасці Свята Церква в особливий спосіб вшановує святих жон-мироносиць і праведних Йосифа Арімафейського і Нікодима – таємних учнів Христових. Своїм богослужінням Церква знов поставляє нас на голгофі біля Хреста Христового, з якого знімають Пречисте Його Тіло Йосиф і Нікодим, і біля гробу, де вони кладуть Тіло Ісуса Христа, і де потім мироносиці, що прийшли помазати Тіло благовонними маслами, першими удостоюються бачити Воскреслого Господа.

Святі мученики Прокесс і Мартиніан були язичниками і служили вартою в Мамертинскій темниці Риму.
В тій темниці містилися державні злочинці, до яких зараховували і християн. Спостерігаючи за в'язнями-християнами і слухаючи їх проповіді Прокесс і Мартиниан поступово приходили до пізнання істинної віри в Спасителя. Коли в Мамертинскій темниці був ув'язнений святий апостол Петро, Прокесс і Мартиниан твердо увірували в Христа, прийняли від апостола святе Хрещення і відпустили його з темниці.
Пам'ять - 24 квітня.(нов. ст.)

Святі мученики Африкан, Публий і Терентій постраждали в III столітті в Петрии.
Пам'ять - 23 квітня.(нов. ст.)

Св. Фотина жила у той час в Карфагені. Отримавши від Господа сповіщення про майбутні їй страждання вона відправилася в Рим і разом з синами Іосієм і Фотином (Віктором) і сестрами Анастасією, Параскевою, Кириакіей, Фото і Фотидой добровільно явилася до Нерона.
Пам'ять - 2 квітня.(нов. ст.)

Святі мученики Агапій, Пуплій, Тимолай, Роміл, Олександр, Олександр, Діонісій і Діонісій постраждали при імператорові Диоклитиане (284 - 305) в місті Кесарії Палестинській.
Пам'ять - 28 березня.(нов. ст.)

Святий сповідник Євсхимон, єпископ Лампсакийский, що жив у Малій Азії на березі Дарданельскої протоки, відомий своїм доброчесним, подвижницьким життям. Він постраждав за іконошанування при імператорові-іконоборцеві Феофілі (829 - 842), був поміщений в темницю, засланий і помер у вигнанні.
Пам'ять - 27 березня.(нов. ст.)

Щороку, 23 березня, Свята Православна Церква вшановує пам’ять 40-а мучеників, що в Севастійському озері були замучені. Це свято є одним з найбільш шанованих православними християнами свят. В день пам’яті святих страстотерпців Севастійських полегшується піст і служиться Літургія Ранішосвячених Дарів.

Під час гоніння на християн (у III столітті) одна благочестива жінка на ім'я Руфина бігла з Корінфа в гори, рятуючись від переслідувань. Там вона народила сина Кодрата і незабаром після пологів померла. Промислом Божим немовля залишилося жити і був вигодуваний дивовижним чином: на нього опускалася хмара, що живила його солодкою росою. Дитинство і юнацькі роки святого Кодрата пройшли в пустелі. Будучи вже дорослим, він одного разу зустрів християн які просвітили його світлом істинної віри. Кодрат вивчився грамоті, а пізніше вивчив лікарське мистецтво і досяг в нім великих успіхів. Але понад усе Кодрат любив пустинну безмовність і велику частину часу проводив в горах, вдаючись до молитви. Пройшло багато років. У пустелю до святого часто приходили його друзі і послідовники, щоб послухати його настанови. Серед них були Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент і багато інших.
Пам'ять - 23 березня.(нов. ст.)

Під час гоніння язичницькі жерці донесли імператорові, що святий Маврикій поширює віру в Христа. Приведені на судилище, святий Маврикій з сином і його воїни твердо і непохитно сповідували свою віру і не схилилися ні на ласки, ні на загрози. Тоді їх немилосердно били, палили вогнем і терзали залізними крюками. Юнака Фотина, який твердо переносив катування, усікли мечем на очах батька. Але і це жорстоке випробування не зломило святого Маврикія, який зрадів, що син його сподобився мученицької кончини.
Пам'ять - 7 березня.(нов. ст.)

Апостол Архип був єпископом міста Колоси у Фригии. Апостол Филимон був іменитим громадянином того ж міста, і в його будинку збиралися християни, щоб здійснювати Богослужіння. Він був також рукопокладений в сан єпископа апостолом Павлом і обходив фригийські міста проповідуючи Євангеліє. Згодом він був архіпастирем міста Гази. Свята Апфия, дружина його, приймала у своєму будинку мандрівників і хворих, зі старанністю служачи їм. Вона була вірною співробітницею чоловіка у благосповіщенні Слова Божого.
Пам'ять - 4 березня і 5 грудня (нов. ст.)