Рівень освіти XV – XVI ст. В Україні був досить низьким. Діяли переважно початкові парафіяльні школи. На відміну від православної Церкви, яка на Сході не мала жодної вищої школи, католики і протестанти в Європі, включаючи Річ Посполиту, закладали вищі учбові заклади – університети, академії, колегіуми. У Кракові університет засновано у 1400 р. Це стало причиною того, що молодь з українських шляхетських родин змушена була здобувати освіту за кордоном. Наприклад, у Краківському університеті протягом XV – XVI ст. одержали освіту більше 800 українців; українцями були 13 професорів цього університету. Також українці навчалися у Сорбонні, Празі, Болоньї, Падуї, в німецьких університетах Гейдельберга, Віттенберга, Лейпцига.

Київською Патріархією видано першу книгу «Святе Писання» з серії 12-ти підручників для викладання Закону Божого у недільних школах. Підручник підготовлено педагогом Наталією Ващенко на основі багатолітнього власного досвіду педагогічної праці, а також курсу викладання у Дитячій недільній школі «Чадо» при Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, якою керує ігумен Макарій (Папіш). Планується, що поступово буде видано всю серію з 12-ти книг, яка охопить курс навчання у недільній школі для дітей від 7-ми років до 18-літньої молоді.
Однак, курс побудований так, що він може викладатися для будь-кого, в тому числі й дорослих. Викладання також можливе і у сімейних умовах, коли батьки розповідають про Закон Божий своїм дітям.
Книгу можна придбати у Київській Патріархії, Михайлівському монастирі та у єпархіальних управліннях Київського Патріархату.

Міністр науки і досліджень Австрії Карлхайнц Техтерле підкреслив науковий характер богослов'я: воно ґрунтується на науковій інтерпретації текстів і користується тими ж методами роботи з текстом, що й філологія.
«Богослов'я є невід'ємною частиною академічної освіти», - заявив міністр.
На думку Техтерле, людина є «релігійною істотою» і, отже, шукає відповіді на життєво важливі питання, користуючись знаннями, які їй може надати богослов'я. «Тому немає ніяких сумнівів, що ця наука була і продовжує залишатися дуже важливою університетською дисципліною», - підкреслив міністр науки та досліджень.

Прийнявши до уваги неодноразові звернення Церков та релігійних організацій, зокрема і Української Православної Церкви, у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України утворено робочу групу, яка має вивчити питання щодо визнання дипломів і наукових ступенів вищих духовних навчальних закладів.
Про це йдеться у відповідному наказі №1210 від 21 жовтня 2011 року МОН МС України, в якому, зокрема, сказано, що у зв'язку зі зверненнями Громадської ради з питань співпраці з церквами і релігійними організаціями при Міністерстві та представників окремих релігійних конфесій, було прийнято рішення утворити робочу групу з вивчення питання визнання дипломів і наукових ступенів вищих духовних навчальних закладів.

20 січня 2011 р. на запрошення ректора Львівського національного університету імені Івана Франка проф. І. О. Вакарчука Високопреосвященний Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь в урочистій Академії з нагоди відкриття ювілейного року. Саме у цей день 350 років тому польський король Ян Казимир видав привілей на заснування у Львові Університету на основі школи при єзуїтському колегіумі.

За інформацією однієї з регіональних газет - 12 травня 2009 року Комісія з проблем виховання учнівської та студентської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти та науки України заслухала питання про результати науково-методичної експертизи рукопису «Виховання учнів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів на засадах народної педагогіки» і ухвалила рекомендувати його до видання і для практичного використання в навчально-виховному процесі.»
Автором цього рукопису є народознавець та провидиця (як вказано в її книжках) Гарафіна Петрівна Маковій. Питання про те чим насправді являється ця «народна педагогіка» і який вплив вона буде чинити на підростаюче покоління, залишається відкритим. Проте думається, що така «педагогіка» не далеко втекла від релігійно-народознавчого марновірства, яке активно пропагується Гарафіною Петрівною.

Розмова з Ректором Львівської Православної Богословської Академії кандидатом богословських наук, доцентом, митр. прот. Ярославом Ощудляком.

Лекція на тему "Спасіння в християнстві" кандидата богословських наук, Голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.
Лекція складається з двох частин:

Згідно з наказом № 273 Вищої атестаційної комісії України (від 15 травня 2010 року) богослів'я було внесене до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. «Богослів'я» як наукову спеціальність зарахували до галузі науки «Філософські науки».

В останні роки між студентами Київської та Львівської Православних Богословських Академій склалась прекрасна практика взаємно відвідувати один одного. Завдяки подібним зустрічам студенти головних духовних шкіл нашої Церкви отримують можливість завести знайомства між собою, яке в майбутньому неодмінно стане їм в нагоді, оскільки в ближчому часі їм належатиме спільно звершувати пастирське служіння в різних куточках нашої держави.

9 грудня 2009 року у Львівській православній богословській академії Української Православної Церкви Київського Патріархату, з благословення митрополита Львівського і Сокальського Андрія (Горака) та рішення Вченої Ради, продовжив роботу постійно діючий науково-богословський семінар для викладачів ЛПБА.

7-8 грудня 2009 року в приміщенні Львівської Духовної Академії УПЦ КП по вул. Лисенка, 43 пройшла Міжнародна наукова конференція «Християнська сакральна традиція: віра духовність, мистецтво».
Конференція організована Церковно-археологічним музеєм Львівської Духовної Академії, створеним рік тому (в листопаді 2008 року) з ініціативи ректора Академії і Семінарії кандидата богослов’я митрофорного протоієрея Ярослава Ощудляка та сьогоднішнього завідувача Музею історика і колекціонера Андрія Цибка з благословення Митрополита Львівського і Сокальського Високопреосвященнішого Андрія (Горака).