Преподобні Отці печерські (Ближніх печер)

)

Колись Блаженний Августин писав про «два гради», на яких тримається буття людського світу: град земний та Божий, небесний. У граді земному багато труднощів, конфліктів, проблем, більшої та меншої темряви, привнесеної гріховною натурою. Та сенс існування полягає в рухові до неба: до ідеального граду Божого. Ця дорога починається із людського серця, вона несе відбиток вічності… Наші провідники на цьому шляху – ті люди, які досягли святості, які з допомогою Христа і хреста вийшли з манівців земних і отримали благословенну владу «искушаемым помощи»…

Пройдімо тихими коридорами Ближніх печер Лаври. Пригадаймо «Києво-Печерський патерик» - не тільки духовну, житійну пам’ятку, а й прекрасний художній твір, історичне свідчення, «зерцало мудрості». Подивімося. Які величні духовні постаті за цими іменами! Який масштаб духовної боротьби і відповідно – отриманої благодаті, що нею улюблені наші преподобні отці діляться з нами…

Ті, хто має справу з навчанням, наукою, - приходять помолитися до раки преп. Нестора Літописця, в окремий день якого (9 листопада н.ст.) наша громадськість відзначає також Свято писемності. До Мойсея Угрина, Іоанна Багатостраждального приходять люди, яких мучать різні пристрасті – зокрема, блудна (ми свідомі того, наскільки нелегко, «туго», з насмішкою, скепсисом сприймається зараз заклик до цноти – адже лукавий світ ллє з динаміків і телеекранів пропаганду протилежного… але завжди цнота буде синонімом здоров’я душі і тіла, а розпуста залишиться духовним гниттям і погибеллю. Як важливо це зрозуміти, особливо тим, хто неусвідомлено вибирає шлях аморалізму! Бо як писав св.Ігнатій Брянчанинов, «безліч порушень закону не скасовує дії закону»…)

Никодим і Спиридон Просфорники – наші наставники в труді і молитві; Никон Сухий – зразок незламної віри, яка творить чудеса і розриває найміцніші пута неволі… Микола Святоша! Посвітіть свічечкою при боковій поверхні його срібної домовини, подарованої царицею Єлизаветою, - і побачите картини його смиренного послуху – князь став простим чорноробом монастиря. Яка перемога над гордістю і над минущими ілюзіями світу сього, земного граду… Ось когорта затворників – Анатолій, Арефа, Онисим, Сисой, Феофіл… Легендарний і реальний, вічно живий у Царстві Божому наш захисник – Ілля із граду Мурома. Кожен преподобний ніби «відповідає» за якусь ділянку духовного цілительства (а головний лікар – «цілитель безмездний» – чудотворець Агапіт Печерський). «Відповідають» преподобні за певну сферу допомоги нам, заблуклим і грішним братам молодшим – молодшим і за хронологією, і тим більше за віком духовної зрілості. Ми ж - «удаленные не толико местом, колико греховною чистотою нашею» від цих світлих громадян Небесного Царства. Є серед них мученики (як Євстратій, «сообразно самому Христу пострадавий», розіп’ятий противниками Христової віри в День Пасхи). Є прозорливці (Матфей та Ієремія), воїни, диякони, єпископи, будівничі. А первоначальник Антоній навіть по смерті, показуючи зразок смирення, не дав згоди на поклоніння його святим мощам – охочим їх розшукати перешкоджали, як пересторога, то підземний вогонь, то вода… Великий і розмаїтий сонм преподобних Печерських. Вони - і різні за своїми духовними даруваннями, і єдині у надвишній святості. Одних прозвано за провідною рисою характеру, вдачі, способу монастирського спасіння (як Феодор Мовчальник чи Пимен Посник, Сергій Послушливий, Пимен Многоболящий), інших – за посадою в обителі чи духовним званням (Лука Економ, Єпископ Єфрем, Анастасій Диякон, Марко Гробокопач, Онисифор Сповідник... )

Ми йдемо до них і в радості, і в печалі. Вони молять за нас Триіпостасного Владику, знаючи наші біди і потреби краще, ніж ми самі.

Був час – лукаві сили хотіли позбавити нас святої допомоги печерських угодників. Скільки було насмішок над святими мощами, цькування тих, хто смів перехреститися в «музейних» печерах за безрадісної антиправославної доби. Минулося. Таємниці печер все більше приковують увагу науковців. Наприклад, біологи та медики дослідили: зерно, що перебувало на святих гробницях, дає значно кращий урожай; мощі знешкоджують хвороботворні мікроби, зменшують згубний вплив радіації…. Це аргументи для переконання невіруючих. А віруючим православним людям не треба довго оповідати про чудеса від святих мощей угодників Божих Києво-Печерських. Кожний діалог душі з ними – це чудо. Чудо духовного зцілення, чудо любові Господа і святих до нас, чудо благодатного діалогу неба та землі у нашому серці.

Преподобні отці наші Печерські, моліть Бога за нас!

День пам'яті преподобних Отців Києво-Печерських - 11 жовтня за новим стилем.

Джерело: Свято Успенська Києво-Печерська Лавра.