Дорогі львів’яни!
Найперше хотів би висловити щирий жаль та особисту скорботу з приводу чисельних смертей співгромадян у м. Києві та своє співчуття сім’ям і родинам загиблих.
Важкі випробування випадають на долю Української держави і на долі її громадян. До останнього я не хотів вірити у можливість такого розвитку подій, який ми спостерігаємо сьогодні.
На моє глибоке переконання жодна людина з-поміж тих, які стоять на майдані Києва чи на майданах інших українських міст, не жадає крові, не жадає смерті, не жадає розпалення війни. Український народ хоче бути почутим, хоче мати право на свободу і на правду, які від віку даровані людині Богом.
Саме зневага до основних заповідей, до основних законів, до основних принципів суспільної моралі та демократичного суспільства породжує такі катастрофічні наслідки, які ми спостерігаємо сьогодні.
Львів завжди стояв на передових позиціях державотворчих процесів, наше місто стоїть на цій позиції і сьогодні. Але разом із цим є речі, які в цей час цілком недопустимі.
Сьогодні, як ніколи, усім нам потрібний ясний і тверезий розум. Свої почуття у цей кризовий час слід тримати у тверезості у всіх значеннях цього слова. Зараз дуже важливо показати всій Україні і всій світовій спільноті своє європейське обличчя, свою моральність і духовність.
Є межа між протестами і погромами, яку перетинати не можна. Пам’ятаймо, наше місто – окраса нашої держави та одне з найгарніших міст усієї Європи. Нехай ніякі провокації, ніякі оманливі заклики, ніякі бажання виплеснути власні гнів та емоції, ані жодні інші обставини не зможуть спрямувати нас на знищення власного ж міста, його чисельних архітектурних пам’яток.
Розуміймо, що серце України сьогодні б’ється у Києві, саме там зараз вирішується доля Української держави й українського народу. Тому за доцільне вважаю спрямувати свої погляди, свої молитви, свої сили саме до столиці.
Я звертаюсь до тих, хто активно висловлює свою громадську позицію і закликаю всі свої дії співміряти із заповідями Божими. Церква підтримує свій народ, Церква молиться за свій народ. Молитва долає гріх, долає сили зла, долає неправду і злочин, але лише до тих пір молитва ця сильна, поки сам народ діє у межах розумного і не вдається до гріха.
Нехай Всемилостивий Господь допоможе нам до кінця залишатися справжніми християнами, справжніми людьми, нехай збереже життя людей, дарує нашому народу таку жадану правду, справедливість і свободу і зрештою зі Своєї ласкавої правиці подасть нам мир.
Найперше хотів би висловити щирий жаль та особисту скорботу з приводу чисельних смертей співгромадян у м. Києві та своє співчуття сім’ям і родинам загиблих.
Важкі випробування випадають на долю Української держави і на долі її громадян. До останнього я не хотів вірити у можливість такого розвитку подій, який ми спостерігаємо сьогодні.
На моє глибоке переконання жодна людина з-поміж тих, які стоять на майдані Києва чи на майданах інших українських міст, не жадає крові, не жадає смерті, не жадає розпалення війни. Український народ хоче бути почутим, хоче мати право на свободу і на правду, які від віку даровані людині Богом.
Саме зневага до основних заповідей, до основних законів, до основних принципів суспільної моралі та демократичного суспільства породжує такі катастрофічні наслідки, які ми спостерігаємо сьогодні.
Львів завжди стояв на передових позиціях державотворчих процесів, наше місто стоїть на цій позиції і сьогодні. Але разом із цим є речі, які в цей час цілком недопустимі.
Сьогодні, як ніколи, усім нам потрібний ясний і тверезий розум. Свої почуття у цей кризовий час слід тримати у тверезості у всіх значеннях цього слова. Зараз дуже важливо показати всій Україні і всій світовій спільноті своє європейське обличчя, свою моральність і духовність.
Є межа між протестами і погромами, яку перетинати не можна. Пам’ятаймо, наше місто – окраса нашої держави та одне з найгарніших міст усієї Європи. Нехай ніякі провокації, ніякі оманливі заклики, ніякі бажання виплеснути власні гнів та емоції, ані жодні інші обставини не зможуть спрямувати нас на знищення власного ж міста, його чисельних архітектурних пам’яток.
Розуміймо, що серце України сьогодні б’ється у Києві, саме там зараз вирішується доля Української держави й українського народу. Тому за доцільне вважаю спрямувати свої погляди, свої молитви, свої сили саме до столиці.
Я звертаюсь до тих, хто активно висловлює свою громадську позицію і закликаю всі свої дії співміряти із заповідями Божими. Церква підтримує свій народ, Церква молиться за свій народ. Молитва долає гріх, долає сили зла, долає неправду і злочин, але лише до тих пір молитва ця сильна, поки сам народ діє у межах розумного і не вдається до гріха.
Нехай Всемилостивий Господь допоможе нам до кінця залишатися справжніми християнами, справжніми людьми, нехай збереже життя людей, дарує нашому народу таку жадану правду, справедливість і свободу і зрештою зі Своєї ласкавої правиці подасть нам мир.
+Димитрій,
митрополит Львівський і Сокальський
митрополит Львівський і Сокальський