О, Діво Божественна і нині Небесная, як ми висловимо все те, що стосується Тебе? Як прославимо Тебе, - Скарбнице слави? І сама пам’ять про Тебе освятила тих, хто пам’ятає; і саме прагнення до Тебе освятило розум осяяних, відразу ж піднявши його до божественної висоти; через Тебе просвітлюється душевне око; через Тебе осяюється дух натхненням Божественного Духа; тому що Ти стала Управителькою і Сукупністю благодатних дарувань; не в тому розумінні, щоб зберігати це за Собою, але для того, щоб всю вселенну наповнити благодаттю; тому що той, хто має невичерпні скарбниці призначається заради розподілу їх: бо ж для чого тоді він зберігав би те багатство захованим, якщо воно не зменшується? Тому то щедро подай всім людям Твоїм, всьому насліддю Твоєму милість і Твої дари, о, Владичице! Розірви кайдани закованих! Бо Ти бачиш якими і скількома бідами ми обтяжені: і особистими, і чужими; і внутрішніми, і зовнішніми. Твоєю силою перетвори це все на краще: громадян і родичів примири і пом’якши їхні серця, а тих, хто нападає на нас, у вигляді диких звірів, прожени. Зрівняй з нашими стражданнями Твою допомогу і зцілення, даруючи душам і тілам рясну благодать, потрібну для всього; і якби ми не вмістили її, вчини нас більш здібними для того, щоб вмістити, і відміряй таким чином, щоб Твоєю благодаттю будучи спасенні і зміцненні, ми славили Предвічне Слово, що з Тебе заради нас втілилося, з безначальним Його Отцем і Животворчим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.