Малювала писанку
Святковими рисками.
Діткам — забава,
Богу - на славу.

Випікала пасочку -
До свята прикрасочку.
Рідним - до столу
Освяту святкову.

В одному оливковому саду жила Скеля. Вона дуже пишалася своїм непорушним виглядом. Тому жодній травинці не дозволяла оселитися на собі - адже від цього на ній могли з’явитися тріщини. Так само і пташкам забороняла вити на собі гніздечка, щоб вони, бува, не зіпсували її досконалості. Тож стояла кам’яна Скеля від початку віків гола-голісінька. Радості від неї нікому не було, і навіть навпаки - заважала всім, як болячка на тілі. Втім, сама Скеля про це, звичайно, не здогадувалася і вважала себе окрасою саду.