Родом з Кападокії. Вихований батьками в глибокому благочесті. Прагнучи до самітницького життя, оселився в Палестині в пустельній печері, в якій, за переказом, ночували три волхви, що прийшли поклонитися народженому Спасителеві світу. В ній він прожив 30 років у великій помірності та безперервній молитві. До подвижника поступово почали стікатися брати, які бажали жити під його керівництвом.
Коли церква вже не вміщала зібраних там ченців, святитель після молитви, взявши кадило з холодним вугіллям, пішов пустелею. На одному місці вугілля раптово розгорілося й закурився фіміам. Тут преподобний і заснував перший монастир зі спільним мешканням, або Лавру. В монастирі св. Феодосій влаштував будинок для подорожніх, окремі лікарні для ченців і мирян, притулок для старих. За його молитвами багато разів відбувалося чудо примноження хлібів, необхідних для поживи зібраних в обителі жебраків.

Святитель Григорій, єпископ Нісський, був молодшим братом святителя Василія Великого (пам’ять 1 січня). Народження і виховання його співпало з самим розпалом аріаньских суперечок. Отримавши прекрасну освіту, він був один час учителем красномовства. У 372 році був висвячений Святим Василієм Великим в єпископа міста Нісси, що в Каппадокії. Святий Григорій був твердим поборником Православ’я, і разом зі своїм братом Василієм Великим боровся проти аріанської єресі (як от сучасні Свідки Єгови), зазнаючи гоніння з боку аріан.
Пам'ять - 23 січня.