Чорноризець Києво-Печерського монастиря, преподобний Феодор мовчальник, жив у XIII ст. На грецькій мові ім'я Феодор означає «дар Божий». Крім багатьох подвигів, які він звершив у своєму чернечому житті, слід відзначити суворе дотримання даних обітниць, особливо мовчання, але таке, щоб на марні балачки не спрямовувати жодного свого слова. Неначе керувався притчами Соломоновими, в яких сказано: «При багатослів'ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, – розумний» (Притч. 10, 19). Тому мовчання в нього було засобом до постійного скерування своїх думок до Бога, щоб його розум не розважався нічим земним, а язик не грішив жодним словом.

Пам'ять- 2 березня ( за новим стилем).

Преподобні Ксанфила і Поліксенія були рідними сестрами і жили в Іспанії за часів святих апостолів. Вперше про Божественне вчення Христа Спасителя вони почули від святого апостола Павла, коли він проповідував у їхній країні. Преподобна Ксанфила разом зі своїм чоловіком Провом прийняли християнство, а свята Поліксенія була ще язичницею, коли незвичайною красою її спокусився один чоловік і насильно відвіз її до Греції. Але Господь оберіг від пошкодження преподобну. Пливучи на кораблі, вона чула проповідь святого апостола Петра і увірувала в Христа. Після прибуття до Греції преподобна Поліксенія звернулася до заступництва і захисту християн і була прийнята ними в місті Патри Ахайской області, де прийняла християнство і була хрещена самим апостолом Андрієм Первозванним.
Пам'ять - 6 жовтня (нов. ст.).

Кондак 1
Вибрані чудотворці і великі угодники Господні, міста Мурома заступники і повсякчас за душі наші молільники, святі благовірні княже Петре і княгине Февроніє! Похвальний спів вам приносячи, старанно молимо вас як тих, хто має сміливість перед Господом, заступництвом вашим від всяких бід нас визволіть , і зробіть нас спадкоємцями Царства Небесного, щоб радісно вам співали: Радуйтеся, святі і преславні чудотворці Петре і Февроніє!

Є дещо спільне між солдатами та християнськими подвижниками. І ті, й інші ведуть війну проти ворогів. Солдати - проти ворогів видимих, захищаючи місто, область чи державу. Подвижники - проти ворогів невидимих - демонів, захищаючи своє серце від їх спокусливих стріл. Великомученик Феодор Стратілат був людиною, яка поєднувала в собі силу воїна і дух подвижника.
Він походив з міста Євхаїт (у Малій Азії, нині Туреччина). Феодор був наділений багатьма даруваннями і прекрасною зовнішністю. За милосердя Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини. Хоробрість святого воїна стала відома багатьом після того, як він з допомогою Божою убив величезного змія, що жив у прірві в околицях міста Євхаїта. Змій пожирав безліч людей і тварин, тримаючи у страху всю округу. Святий Феодор, озброївшись мечем і молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей Ім'я Христове. За відвагу святий Феодор був призначений воєначальником (стратілатом) у місті Гераклея, де він ніс ніби подвійний послух: поєднував своє відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників. Його гаряча переконаність, підкріплена особистим прикладом християнського життя, відвертала багатьох від згубної "омани язичництва". Незабаром майже вся Гераклея прийняла християнство.
Пам'ять - 21 лютого за новим стилем.

У 1752 році проводився ремонт в соборній церкві монастиря, і 21 вересня при полагодженні опущеної підлоги було виявлене нетлінне тіло святителя Димитрія. Місце поховання виявилося сирим, дубова труна і знайдені в ній рукописи зотліли, але тіло святителя, а також омофор, сакос, митра і шовкова вервечка збереглися нетлінними. Після віднайдення святих мощей відбувалася безліч зцілень, про що було повідомлено Синодові, за розпорядженням якого в Ростов прибув Суздальський митрополит Сильвестр і Симоновський архімандрит Гавриїл для засвідчення нетлінності мощей святителя Димитрія та чудесних зцілень, що сталися.
Святкування 10 листопада (день кончини) і 4 жовтня (день віднайдення мощей).

30 вересня 2011 року у Львівській православній богословській академії з благословення Високопреосвященнішого Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського відбувся літературний вечір, присвячений 155-літтю з дня народження українського Каменяра – Івана Яковича Франка. Вечір організували викладачі ЛПБА Назарій Лозинський та Сергій Яремчук. Також у святі взяли участь члени Львівського православного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт”.Після уставної молитви привітальне слово виголосив викладач ЛПБА Назарій Лозинський. Вітаючи учасників свята, він передав усім благословення Владики митрополита та привітання отця-ректора.

1 вересня 2011 року вийшов друком «Православний церковний календар – 2012» – офіційне інформаційне видання Київської Патріархії.
Календар традиційно містить загальні та щоденні богослужбові відомості на 2012 рік, абетковий покажчик чоловічих та жіночих імен святих, відомості про правлячих та вікарних архієреїв, про єпархії та закордонні парафії Київського Патріархату, а також окремі офіційні документи. Окрім цього в календарі вміщено кольорові фотографії єпископату УПЦ КП, а також фотолітопис життя Церкви за минулий рік.

Кожна людина рано чи пізно починає задумуватись над тим для чого вона живе на цьому світі? Яка мета нашого існування? Але Господь відкрив, що живемо ми для того, щоб спасти свою душу, з’єднатися з Богом і тим самим отримати вічне блаженне життя. Ось мета нашого земного перебування. Але як спасти свою душу? Відповідь на це питання, дорогі браття і сестри, ми чули у сьогоднішньому Євангельському читанні. В якому Христос говорить: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій та йде за Мною» (Мф. 16, 24). В цих словах ми бачимо три умови які потрібно виконувати, щоб зберегти свою душу. Перша умова – це зректися себе. Друга – взяти свій хрест. Третя – іти за Христом.

Священномученик Климент служив єпископом у місті Анкірі, де народився і провів свої дитячі та юнацькі роки. Він дуже рано втратив батьків, і його всиновила християнка на ім’я Софія, яка під час тяжкого голоду не лише змогла знайти сили прогодувати Климента, а й збирала по вулицях дітей, кинутих напризволяще зневіреними батьками, забезпечувала їх їжею та одягом. Климент допомагав своїй прийомній матері, навчаючи зведених братів та сестер основам віри.
День пам’яті — 5 лютого (за н. ст.)

Мученик Феопемпт був єпископом у Нікомидії. Він твердо захищав віру Христову і викривав ідолопоклонство. Коли імператор Діоклетіан прибув у Нікомідію, то святого єпископа представили до царя, і той вимагав, щоб Феопемпт приніс жертву ідолу Аполлону. Феопемпт відмовився, і за це його кинули в розжарену піч. Але св. мученик не згорів у печі. Вночі, прийшовши до палацу, де двері розчинилися перед ним самі собою, він розбудив царя і сказав: «Хоч ти і велів спалити мене, але я не помер».

Пам'ять- 18 січня (за новим стилем).