Коли Діві Марії виповнилося чотирнадцять років,згідно з законом їй вже не можна було далі залишатися при храмі. Потрібно було або повернути її батькам, або видати заміж. Іоаким та Анна до цього часу вже померли, Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила їм про свою обітницю Богу – залишитися назавжди Дівою. Тоді священики, з натхнення Божого, заручили її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї та охороняв Її дівство.

3 червня 1888 в Олександро-Невській лаврі архімандрит Володимир був висвячений митрополитом Новгородським, Санкт-Петербурзьким і Фінляндським Ісидором (+ 1892 р.)

Пам'ять - 7 лютого

Країна Палестина, в якій жив на землі Спаситель світу, Господь Ісус Христос, являє собою порівняно невеличку смужку землі (близько трьохсот кілометрів завдовжки і майже сто кілометрів завширшки), розташовану вздовж східного берега Середземного моря. На півночі Палестини, на схилах Ливанських гір, лежить Галилея. Мальовничі пагорби, зелені пасовища, густі сади робили Галилею окрасою Палестини. Дивовижно гарним було Галилейське озеро, його ще називали Генісаретським або Тиверіадським (довжина понад двадцять кілометрів і ширина – понад дев'ять).

Преподобномученик Анастасій, диякон Печерський, трудився в Ближніх печерах. Ієромонах Афанасій Кальнофійскій називає його братом преподобного Тита пресвітера. У рукописних святцях він називається дияконом. У службі Собору отців Ближніх печер про преподобномученика Анастасії говориться, що він мав таке дерзновення до Бога, що отримував все, що просив.
Пам'ять його святкується 4 лютого, 11 жовтня і в 2-у Неділю Великого посту.

Преподобний Іоанн. Чернець Києво-Печерського монастиря. Про нього відомо тільки те, що він відбував чернечий подвиг разом зі своїм братом Феофілом десь наприкінці XI — на початку XII ст. Обидва вони прославилися ревним виконанням своїх чернечих обов`язків. Мощі прп. Іоанна знаходяться у Ближніх (Антоніевих) печерах.
Пам'ять - 11 січня.

6-7 лютого 2010 року в актовій залі Київської православної богословської академії відбувся VIIІ всеукраїнський з’їзд православної молоді під гаслом: «Духовні основи патріотизму», присвячений проблемам духовного життя молодої людини в сучасному світі.

Звільнившись від панування грецьких царів, юдеї недовго користувалися свободою. Римляни, завоювавши увесь світ, оволоділи також і єврейським народом (64 р. до Р. Х.). Вони поставили над Палестиною правителем Антипатра з нащадків Ісава – ідумеянина. Він дуже спритно здобув довір'я в римлян. Та незабаром був отруєний. Після нього правителем був призначений його син Ірод, прозваний Великим. Він був підозріливою, жорстокою і хитрою людиною. Як і його батько, вміло втерся в довіру до римської влади, і був проголошений царем юдейським. Щоб здобути прихильність юдеїв, цар Ірод оновив Єрусалимський храм. Отримавши звання царя, він усе ж був підлеглим кесаря, тобто римського імператора. З тих пір, як Юдея опинилася під владою римлян, у ній завжди був римський правитель – намісник римського імператора. Юдеям було залишено також синедріон, тобто раду з первосвящеників і старійшин народу, але влада синедріону була доволі обмежена. Синедріон, приміром, не міг страчувати без дозволу римського правителя, якому і належала вища влада в Юдеї.

Цар Антиох Єпифан захотів, щоб усі його піддані розмовляли лише грецькою мовою і кланялися грецьким богам, тобто ідолам. Багато хто з юдеїв підкорився цареві, та інші ладні були померти, але не відступитися від істинної віри. Одного старця, Єлеазара, царські правителі примушували їсти заборонену законом Мойсеєвим їжу – свиняче м'ясо. Коли ж він відмовився, його стали умовляти, щоб він лише зробив вигляд, ніби споживає заборонене законом. Та Єлеазар на це відповів: "У мої роки негідно лицемірити; якщо молоді дізнаються, що дев'яносторічний Єлеазар схилився до язичництва, то й вони можуть спокуситися і відійти від віри". Тоді його повели до мучителя, і Єлеазар мужньо вмер за істинну віру.
Пам'ять - 14 серпня (нов. ст.).

Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського міста Лістри в Малій Азії. Він був навернений до Христа в 52 році святим апостолом Павлом († бл. 67; пам’ять 29 червня). Коли апостоли Павло і Варнава відвідали вперше Лікаонські міста, апостол Павло в Лістрі зцілив кривого від народження, і багато мешканців міста увірували в Христа, серед них був і майбутній апостол, юнак Тимофій, його мати Євника і бабуся Лоїда (Діян 14, 6 – 12; 2 Тим. 1, 5).
Пам'ять - 4 лютого.

Преподобний Євфимій Великий походив з міста Мелітини у Вірменії, поблизу річки Євфрат. Батьки його, Павло та Діонисія, знатні люди, були благочестивими християнами. Довгий час вони не мали дітей і, нарешті, за постійними молитвами, у них народився син, появі на світ якого передувало Божественне видіння, яке провіщало немовляті велике майбутнє.
Пам'ять - 2 лютого.

Тривалий час,майже двісті років,тривало мідійсько-перське панування. Юдеї після повернення з вавилонського полону залишалися під владою перських царів. Потім Перське царство було завойоване грецьким царем Олександром Македонським, який був повелителем також Єгипту і Сирії. Олександр Македонський, найзначніший володар свого часу, шанував святиню храму Єрусалимського і впродовж усього свого життя з особливою ласкою ставився до юдеїв.