Одного вченого і шанованого всіма рабина попросили прочитати лекцію про вихід Ізраїлю з Єгипту у найбільшому культурному осередку міста. Слухачі були освічені та підготовлені, уважно слухали лекцію.
Рабин так описав події, що стосувалися небесної манни: «Господь послав на землю Свій хліб, що був смачний, наче медівник, і котрого вистачало на один день. Його не можна було зберігати до наступного дня, за винятком п'ятниці. Коли сонце починало пригрівати, манна топилася...».
Один слухач перервав його: «Яка нераціональність! Чому лише на один день? Чи не краще було б послати запаси, яких стало б на рік? Це було б розумніше і потребувало б менше зусиль»...

Багато молитов узяла свята Церква від святих отців і подвижників благочестя. Але найважливішою з них є та молитва, яку залишив Церкві її Божественний Засновник Господь наш Ісус Христос, чому вона й називається молитвою Господньою.
Ця молитва читається так: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мф. 6, 9—13).
Коротка ця молитва. Та «наскільки вона стисла в словах, настільки ж вона обширна змістом» — говорить учитель древньої Церкви Тертулліан. Адже вона охоплює все вчення Господа і на пам’ять приводить усі Його уроки та навчання, тому вона воістину є скорочення всього Євангелія».
«Будемо ж, улюблені брати, молитися так, як навчив нас Учитель-Бог! — закликає священномученик Кипріан, єпископ Карфагенський. Яке ж бо благання може бути правдивішим у Отця, як не те, що висловлене устами Сина, Який є істина?».

Велика подія – Світле Христове Воскресіння відзначається православною Церквою як найбільше і найвеличніше з усіх свят. Свято це називається ще Пасхою, тобто Днем, коли здійснився наш перехід від смерті до життя і від землі до неба. Свято Воскресіння Христового триває цілий тиждень (7 днів), і служба у храмі проводиться по-особливому, більш урочисто, ніж в інші свята і дні. В перший день свята рання починається опівночі. Перед початком ранньої священнослужителі, облачившись у світлі ризи, разом з віруючими, під дзвони, із запаленими свічками, хрестом та іконами ідуть навколо храму (роблять хресний хід), наслідуючи жінок-мироносиць, які йшли рановранці до гробу Спасителя.

Одного разу,коли Ісус Христос молився і закінчив Свою молитву, один з учеників сказав Йому: "Господи! Навчи нас молитися, як Іоан навчив учеників своїх"...

Щоб підтримати віру в учениках Своїх,коли вони побачать, як Він страждає, Ісус Христос показав їм Свою Божественну славу.
Незадовго до Своїх страждань Ісус Христос взяв трьох учеників: Петра, Якова та Іоана і з ними піднявся на високу гору помолитися (За давнім церковним переданням, це була прекрасна гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини).
Славне Преображення Господа нашого Ісуса Христа православною Церквою святкується 19 серпня (новий стиль).

Святий Миколай жив у IV ст. в Малiй Азiї. За напоумленням Божим його було обрано єпископом мiста Мири (нинi м. Демре, Туреччина), i був вiн справжнiм отцем усiм стражденним. Часто, ризикуючи життям, викривав лукаве вчення язичникiв та єретикiв, рятуючи безлiч душ християнських.
Усе життя святого Миколи — подвиг служiння любов’ю Боговi та людям. Тому i пiсля блаженної кончини Святий, будучи iстинно живим, має велику вiдвагу просити Господа за всiх, хто потребує допомоги. Господь прославив свт. Миколая чи не найбiльшим даром чудотворiння. Своєю могутньою молитвою
Угодник Божий рятує у смертнiй небезпецi на морi й на землi, визволяє з неволi, допомагає у скрутi, у складних життєвих обставинах, зцiляє безнадiйно хворих.

Святий Миколай жив у ІV ст. в Малій Азії. За напоумленням Божим його було обрано єпископом міста Міри (нині м. Демре, Туреччина), і був він справжнім отцем усім стражденним. Часто, ризикуючи життям, викривав лукаве вчення язичників та єретиків, рятуючи безліч душ християнських. Усе життя святого Миколи — подвиг служіння любов’ю Богові та людям. Тому і після блаженної кончини Святий, будучи істинно живим, має велику відвагу просити Господа за всіх, хто потребує допомоги. Господь прославив св. Миколая чи не найбільшим даром чудотворіння. Своєю могутньою молитвою Угодник Божий рятує у смертній небезпеці на морі й на землі, визволяє з неволі, допомагає у скруті, у складних життєвих обставинах, зціляє безнадійно хворих.

Один iз найвищих ангелiв — Архангел Михаїл — полум’янiючи любов’ю до Бога, став на чолi всього ангельського воїнства i закликав його битися з дияволом та всiма слугами його. Вiдтодi вiн — Архистратиг (грецькою мовою — воєначальник) усiх Небесних Сил. Тому на iконах Архангела Михаїла часто зображають з вогненним мечем у руцi як наймогутнiшого захисника Божої слави, служителя iстини, заступника християн, наставника, просвiтителя заблуканих i грiзного протиборника запеклих богозневажникiв.
Акафiст до Св. Архистратига Михаїла є могутньою молитвою про захист вiд ворогiв видимих i невидимих, про благодатну допомогу у боротьбi зi своїми пристрастями та лихими звичками, напоумлення на шляху Божому та зцiлення вiд рiзноманiтних недугiв.