Один законник, спокушаючи Iсуса Христа, запитав Його: "Учителю, яка заповiдь найбiльша в законi?" Iсус сказав йому: "Полюби Господа Бога твого всiм серцем твоїм, i всiєю душею твоєю, i всiєю думкою твоєю (Втор. 6, 5). Це є перша i найбiльша заповiдь. Друга ж подiбна до неї: люби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19, 18). На цих двох заповiдях утверджується весь Закон i Пророки" (Мф. 22, 36-40).

Священнослужителі (тобто особливо посвячені люди, що здійснюють богослужіння) - наші духовні отці: єпископи (архиєреї) і священики (ієреї) - осіняють нас хресним знаменням. Таке осінення називається благословенням.

Храм (церква) - особливий дім, присвячений Богу, - дім Божий, в якому проводяться богослужіння. У храмі перебуває особлива благодать, чи ласка Божа, яка подається нам через тих, хто відправляє богослужіння - священнослужителів (єпископів і священиків).

Вчора Вадимко приїхав до лікарні, відкапати передостанній блок хімії. Справи у хлопчика останнім часом йшли дуже навіть не погано - аналізи не падали, хімію він переносив добре, тільки в лікарню його затягнути було все важче і важче. Але приїхала мама, а з мамою і до лікарні не так страшно! Вадим впевнено йшов по фінішній прямій.
А вчора мама помітила, що з рукою, яку оперували, щось не зовсім у порядку. Лікар порадив зробити рентген і, виявилося, що рука зламана! Вадимчик вже якийсь час ходить зі зламаною рукою! Саме вражаюче, що хлопчик не скаржився на біль або хоча б на дискомфорт, він не пам'ятає, щоб рука боліла і зараз вона теж не болить. Лікар сказав, що кісточка у Вадима в руці дуже тендітна, вона буде такою кілька років і зламати її зовсім не складно ... Вадимчик непосида, як і всі хлопці у вісім років, от і сталася така прикра несподіванка. Погано ще й те, що ніхто не знає, скільки часу хлопчик вже ходить з переломом.

У нашому храмі Ви можете придбати якісний кольоровий церковний календар на 2010 рік.

У забутому гірському храмі зберігалася ікона Богородиці, на
зворотному боці якої була написана одна молитва – молитва
усиновлення.

Кондак 1
Перед новоявленною Твоєю іконою стоячи, з умилінням співаємо Тобі, Всецарице, ми, раби Твої; пошли зцілення всім, хто до Тебе нині прибігає, щоби з радістю взивати до Тебе: Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш.
Ікос 1
Ангел предстатель з небес зійшовши, викликнув Всецариці: радуйся! І величним голосом, Тебе, що втілюєшся, бачачи, Господи, взивав до неї так...

Для того, щоб правильно підготуватися до сповіді, потрібен постійний іспит совісті, а також перебування на самоті для міркування про свої гріхи. Сповідь повинна бути повною, точною, без самовиправдання. Треба спочатку пригадати найбільші гріхи, пристрасті і пороки, з якими треба боротися в першу чергу (наприклад, гордість, марнославство), а також гріхи проти любові, якими є осуд, злість, ворожнеча. Якщо такі гріхи присутні, вони повинні бути предметом постійного покаяння і боротьби.

Молитися Богу можна скрізь, тому що Бог перебуває всюди: і вдома, й у храмі, і на шляху. Християнин зобов'язаний молитися щоденно, вранці і ввечері, перед їжею і після неї, перед початком і після завершення будь-якої справи. Така молитва називається домашньою, чи приватною.

Перед молитвою ми повинні спершу примиритися з тими, кому ми заподіяли зло, і навіть з тими, хто ображається на нас, а потім уже з побожністю та увагою стати до молитви. Під час молитви свій розум ми повинні скерувати так, щоб ми ні про що побічне не думали, щоб серце наше жадало лише одного: як ліпше помолитися і вгодити Богу.

"Лише тоді, коли буде покінчено з рабським станом половини людства, коли руйнуватиметься заснована на нім система лицемірства, ділення людства на дві статі знайде своє справжнє значення, а людська пара — своя дійсна подоба"...
"Вона відбуває обов'язки життя не дійсним, а пасивним чином: муками пологів, турботами про дітей, підлеглістю мужові... Вона не створена для вищих страждань, радощів і могутнього прояву сил; життя її повинне протікати спокійніше, незначніше і м'якше, ніж життя чоловіка...

Якщо ми і наші близькі при доброму здоров'ї і гаразді, у нас є де жити, є у що вдягнутись, є що їсти, то ми повин¬ні славити Бога і дякувати Йому в наших молитвах. Такі молитви називаються хвалебними і подячними. Якщо з нами трапиться якесь нещастя, чи то хвороба, чи біда, чи нужда, ми повинні просити у Бога допомоги.