І каже Господь Якову: "Я Господь, Бог Авраама й Ісаака. Не бійся! Землю, на якій ти лежиш, я дам тобі, твоєму потомству. І буде потомство твоє численне, як пісок морський, і в сiмені твоєму благословляться всі народи землі. І ось Я з тобою, й охоронятиму тебе скрізь, куди б ти не йшов, і поверну тебе в цю землю".

Коли ж Ісаак постарів і осліп, то, відчуваючи, що от-от вмиратиме, він захотів благословити Ісава як старшого сина. Та завдяки хитрощам Ревекки замість Ісава він благословив Якова. Незабаром Ісаак дізнався про свою помилку, одначе він уже дав Якову своє благословення, і не міг взяти його назад.

Святий Амвросій народився в 340 році в північній Італії, у багатій і знатній римській родині. Одержавши прекрасну юридичну освіту, він незабаром піднявся по службовій лінії, й з 370 року обійняв посаду консульського профекта (правителя) провінцій Лігурии й Емілії. Один раз у Медіолане (сучасному Мілані), головному місті Лігурії, відбувалися вибори єпископа, і між православними й аріанами йшли гарячі суперечки. Амвросій з’явився в храм для запровадження порядку, і раптом якийсь голос, як би дитячий, пролунав: «Амвросій – єпископ».
Пам'ять - 20 грудня (новий стиль).

Сарра, Авраамова дружина, померла, коли їй виповнилось 127 років. Сам же Авраам занедужав і вирішив одружити сина свого Ісаака, та тільки не з ханаанеянкою, а з дівчиною свого племені. Ісаакові виповнилося тоді сорок років.
Авраам покликав старшого раба свого Єлеазара і сказав йому: "Клянись мені Господом, Богом неба і землі, що ти не візьмеш сину моєму дружини з дочок ханаанців, між якими я живу, а підеш на мою батьківщину, до мого племені, і приведеш звідти наречену Ісаакові, синові моєму".

Подвигався у Київо-Печерському монастирі в XII столітті і був похований в Ближніх печерах.

Пам'ять - 20 грудня

Недiля 28-ма пiсля П'ятдесятницi (Лк. 14, 16-24)
Сьогоднi було прочитане Євангелiє про покликаних на вечерю. Один чоловiк справляв велику вечерю i запросив багатьох. Коли настав час вечерi, вiн послав свого раба сказати запрошеним: "Iдiть, бо все вже готове". I почали всi запрошенi, нiби змовившись, вибачатися. Перший сказав: "Я купив землю i менi треба пiти й оглянути її, прошу тебе, вибач менi". Другий сказав: "Я купив п'ять пар волiв та йду випробовувати їх; прошу тебе, вибач менi". Третiй сказав: "Я одружився i через те не можу прийти". Повернувшись, раб доповiв про це своєму господаревi. Тодi, розгнiвавшись, господар дому сказав своєму рабу: "Пiди швидше на вулицi й провулки мiста, i приведи сюди вбогих, калiк, слiпих i кривих". I сказав раб своєму господаревi: "Господарю, зроблено все як ти велiв, i ще є мiсце". Господар сказав рабу: "Пiди на дороги i загороди й умовляй всiх прийти, щоб наповнився дiм мiй. Бо кажу вам, що нiхто з тих запрошених не покуштує моєї вечерi". Закiнчив Господь Iсуса Христос Свою притчу словами: "Багато званих, та мало обраних" (Лк. 14, 16-24).

Через рік після явлення Бога Авраамові у вигляді трьох подорожніх справдилося провіщане Господом: в Авраама та Сарри народився син, якого вони назвали Ісааком. Авраамові було тоді сто років, а Саррі дев'яносто. Вони дуже любили свого єдиного сина.
Коли Ісаак виріс, Бог побажав піднести віру Авраама і навчити через нього всіх людей любові до Бога та послуху волі Божій.

Олександр (Петровский) народився 23 серпня 1851 року в м. Луцьку у родині диякона. Закінчив 4 класи Волинської Духовної Семінарії, служив учителем народної школи. Рано втративши батьків, вів розсіяне життя.
Одного разу у сні йому з’явилася покійна мати і сказала: «Залиш це життя і йди у монастир». Це видіння так вплинуло на молоду людину, що він різко перемінив спосіб свого життя і, дійсно, прийняв чернечий постриг у Москві, у Донському на честь ікони Божої Матері монастирі. Це відбулося в 1900 році. Незадовго був висвячений на ієродиякона і ієромонаха, а потім призначений намісником Донського монастиря зі зведенням у сан архімандрита.
Пам'ять - 24 травня (новий стиль).

9 грудня 2009 року у Львівській православній богословській академії Української Православної Церкви Київського Патріархату, з благословення митрополита Львівського і Сокальського Андрія (Горака) та рішення Вченої Ради, продовжив роботу постійно діючий науково-богословський семінар для викладачів ЛПБА.

Святий Миколай жив у IV ст. в Малiй Азiї. За напоумленням Божим його було обрано єпископом мiста Мири (нинi м. Демре, Туреччина), i був вiн справжнiм отцем усiм стражденним. Часто, ризикуючи життям, викривав лукаве вчення язичникiв та єретикiв, рятуючи безлiч душ християнських.
Усе життя святого Миколи — подвиг служiння любов’ю Боговi та людям. Тому i пiсля блаженної кончини Святий, будучи iстинно живим, має велику вiдвагу просити Господа за всiх, хто потребує допомоги. Господь прославив свт. Миколая чи не найбiльшим даром чудотворiння. Своєю могутньою молитвою
Угодник Божий рятує у смертнiй небезпецi на морi й на землi, визволяє з неволi, допомагає у скрутi, у складних життєвих обставинах, зцiляє безнадiйно хворих.

Святий Миколай жив у ІV ст. в Малій Азії. За напоумленням Божим його було обрано єпископом міста Міри (нині м. Демре, Туреччина), і був він справжнім отцем усім стражденним. Часто, ризикуючи життям, викривав лукаве вчення язичників та єретиків, рятуючи безліч душ християнських. Усе життя святого Миколи — подвиг служіння любов’ю Богові та людям. Тому і після блаженної кончини Святий, будучи істинно живим, має велику відвагу просити Господа за всіх, хто потребує допомоги. Господь прославив св. Миколая чи не найбільшим даром чудотворіння. Своєю могутньою молитвою Угодник Божий рятує у смертній небезпеці на морі й на землі, визволяє з неволі, допомагає у скруті, у складних життєвих обставинах, зціляє безнадійно хворих.