Йосиф і Пресвята Мати Божа з Немовлям Ісусом ще залишались у Вифлеємі, коли з далекої країни зі сходу (Персії чи Вавилонії) прийшли в Єрусалим волхви. Волхвами чи мудрецями називались учені люди. Вони спостерігали і вивчали зірки. В той час люди вірили, що при народженні великої людини на небі з'являється нова зірка. Багато язичників, навчені розсіяними по світу юдеями, знали про пришестя у світ Месії – Великого Царя Ізраїльського, Який підкорить увесь світ. Тому очікували, що, коли народиться цей Цар, на небі зійде нова зірка. Волхви були благочестивими людьми, і Господь, з ласки Своєї, дав їм таке знамення – на небі з'явилася нова незвичайна зірка. Побачивши цю зірку, волхви одразу ж збагнули, що очікуваний Цар народився. Вони вирушили в дорогу і пішли в столицю юдейського царства Єрусалим, щоб дізнатися там, де цей Цар народився, і поклонитися Йому.

Під час царювання Ірода в Юдеї,яка була під владою Риму, римський імператор Август віддав наказ зробити у цій провінції перепис населення. Кожен юдей повинен був записатися там, де жили його предки. Йосиф і Діва Марія походили з роду Давидового, тому вирушили з Назарета в Давидове місто Вифлеєм. Прийшовши туди, вони не могли знайти собі місця в домі, в готелі, і зупинились у печері, куди пастухи заганяли худобу під час негоди. В цій печері вночі у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля – Син Божий, Христос, Спаситель світу. Вона сповила Боже Немовля і поклала Його в ясла, куди кладуть корм для худоби.
Різдво Господа нашого Ісуса Христа Православна Церква урочисто святкує 7 січня за новим стилем.

Єлецька-Чернігівська ікона Божої Матері з'явилася на ялині поблизу Чернігова в 1060 році, при Чернігівському князі Святославі Ярославичу, як було записано в синодику єпископа Чернігівського Зосими Прокоповича (1655 - 1657). Ікона була поставлена в церкву, засновану на честь Єлецької ікони Божої Матері.

Пам'ять - 18 лютого

Пресвята Діва Марія,довідавшись від ангела,що у Її родички Єлизавети, дружини священика Захарії, незабаром народиться син, поспішила відвідати її. Увійшовши в дім, Вона привітала Єлизавету. Коли почула Єлизавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася вона Святого Духа і дізналася, що Марія удостоїлася бути Матір'ю Божою. Вона голосно вигукнула і сказала: "Благословенна Ти між жонами, і благословенний плід утроби Твоєї! І звідки це мені така радість, що Матір Господа мого прийшла до мене?"

Преподобний Зінон, пісник і трудолюбец Печерський, в Дальніх печерах. У 3-й пісні канону преподобним в Дальніх печерах він славиться як "сяючий постом".

Пам'ять його святкується 12 лютого, а також 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.

На шостий місяць після явлення ангела Захарії той самий архангел Гавриїл був посланий Богом у місто Назарет до Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою, що Господь обрав Її бути Матір'ю Спасителя світу. Ангел явився в дім праведного Йосифа, коли Марія читала Святе Письмо, і, ввійшовши до Неї, сказав: "Радуйся, Благодатна! (тобто сповнена благодаті Божої – дарів Святого Духа). Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами".
Благовіщення Пресвятої Діви Марії Православна Церква святкує 7 квітня за новим стилем.

Бог, через пророка Малахію,провістив, що перед самим пришестям у світ Христа Спасителя з'явиться Предтеча, тобто Попередник Спасителя. Предтеча буде великим пророком, він сповістить людей про скоре пришестя Христа і буде готувати їх до прийняття Христа Спасителя. Для народження Предтечі Бог обрав благочестивих батьків, родичів Пресвятої Діви Марії, священика Захарію і дружину його Єлизавету. Вони були вже старими, а дітей не мали. Вони ревно молились Богу, щоб Він позбавив їх такого нещастя.

Трудився спершу в монастирі великомученика Димитрія Солунського, а потім у Києво-Печерському монастирі. За своє святе життя отримав від Господа благодать зцілення і вигнання бісів. У 1182 преподобний Лаврентій став єпископом на Туровській кафедрі і був наступником святителя Кирила Туровського. Помер святитель Лаврентій в 1194. Нетлінні мощі його спочивають в Антонієвих (Ближніх) печерах Київо-Печерської лаври.
Пам'ять 11 лютого, 17 червня (нов. стиль).

Коли Діві Марії виповнилося чотирнадцять років,згідно з законом їй вже не можна було далі залишатися при храмі. Потрібно було або повернути її батькам, або видати заміж. Іоаким та Анна до цього часу вже померли, Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила їм про свою обітницю Богу – залишитися назавжди Дівою. Тоді священики, з натхнення Божого, заручили її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї та охороняв Її дівство.

3 червня 1888 в Олександро-Невській лаврі архімандрит Володимир був висвячений митрополитом Новгородським, Санкт-Петербурзьким і Фінляндським Ісидором (+ 1892 р.)

Пам'ять - 7 лютого

Країна Палестина, в якій жив на землі Спаситель світу, Господь Ісус Христос, являє собою порівняно невеличку смужку землі (близько трьохсот кілометрів завдовжки і майже сто кілометрів завширшки), розташовану вздовж східного берега Середземного моря. На півночі Палестини, на схилах Ливанських гір, лежить Галилея. Мальовничі пагорби, зелені пасовища, густі сади робили Галилею окрасою Палестини. Дивовижно гарним було Галилейське озеро, його ще називали Генісаретським або Тиверіадським (довжина понад двадцять кілометрів і ширина – понад дев'ять).

Преподобномученик Анастасій, диякон Печерський, трудився в Ближніх печерах. Ієромонах Афанасій Кальнофійскій називає його братом преподобного Тита пресвітера. У рукописних святцях він називається дияконом. У службі Собору отців Ближніх печер про преподобномученика Анастасії говориться, що він мав таке дерзновення до Бога, що отримував все, що просив.
Пам'ять його святкується 4 лютого, 11 жовтня і в 2-у Неділю Великого посту.