В історії поширення віри Христової серед слов'янських народів, зокрема українського, велику роль відіграли святі брати Кирило (до чернецтва Костянтин) і Мефодій. Вони мали багатих і славних батьків у місті Солуні, в Македонії; їхній батько Лев був високим урядовим посадовцем. У Солуні проживало багато слов'ян – звідси їхнє знання слов'янської мови. Обидва здобули добру освіту. Молодший брат, Костянтин, навчався в Царгороді навіть у придворній школі разом із царським сином Михаїлом. Старший, Мефодій, служив у війську, але після смерті батька покинув службу і постригся у ченці в монастирі на горі Олімп. Костянтин, здобувши освіту під керуванням славетного Константинопольського Патріарха Фотія, прозваного філософом, був висвячений на священика і став бібліотекарем при церкві святої Софії в Царгороді.
Пам'ять святих просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія православна Церква святкує 24 травня (нов. ст.).

Першим благовісником Євангелія Христового на землях України був апостол Андрій Первозваний. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія. Скіфією в античному світі називали загалом Східну Європу і, зокрема, безмежні простори на північ від Чорного моря, тобто землі теперішньої України. Про благовістя апостола Андрія у Скіфії свідчать такі давні християнські письменники, як Іполит Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші.
Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 13 грудня за новим стилем.

Відео- та фоторепортаж з місця будівництва металевих каркасів,- основи майбутнього купола для нового храму, за 26 серпня 2010 року Божого.

Преподобний Памва, Києво-Печерський самітник, ієромонах, здійснив подвиг сповідництва. Перебуваючи в чернечій слухняності, він був схоплений татарами і багато років страждав у них в полоні за відмову відректися від християнської віри.
Пам'ять - 31 липня(нов. ст.)

Чернець Києво-Печерського монастиря, явивший приклад тяжкої боротьби із тілом та перемогу над її прагненнями. Щоб побороти в собі плотську похіть, преподобний поніс багато подвигів: майже тридцять років пробув у затворі, виснажуючи тіло постом, пильнуванням і тяжкими веригам. Але лайка не проходила. Тоді святий закопав себе по груди в печері преподобного Антонія на всю Чотиридесятницю.
Пам'ять - 31 липня(нов. ст.)

Преподобний Сисой, схимник Печерський (ХІІІ), що згадується в загальній службі преподобним отцям Києво-Печерським, що спочивають у Дальніх печерах, разом з преподобним Григорієм Постником: "Сисоє чудне та Григоріє, ім'я від бадьорості імев, обидва постом обуздавше своя пристрасті, свірепеющую хіть нашея плоті змиряться: вам бо дана є благодать в пристрастях нам способствоваті"(5-а пісня канону).
Пам'ять - 19 липня(нов. ст.)

Святитель Арсеній, єпископ Тверський, народився у Твері, в молодих літах прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі. Навіть серед ченців древнього монастиря, що відрізнялися благочестям, Арсеній виділявся святістю життя - суворим зберіганням чернечих обітниць, знанням Церковного статуту, начитаністю в Священному Писанні і працьовитістю. При митрополиті Київському Кіпріану (1380 - 1382) він служив архідияконом, під час відсутності митрополита керував справами Київської митрополії.
Пам'ять - 15 березня, 15 липня(нов. ст.)

Подвизався у XII столітті в Києво-Печерській лаврі і був похований у Ближніх печерах.
Пам'ять - 16 липня(нов. ст.)

Трудився в монастирі св. князів Бориса і Гліба у м. Турові (Мінська губернія). Живучи один, святий, внаслідок старості і колишніх важких робіт, часто бував хворий. Раз, коли святий страждав на хворобу і лежав у келії, знемагаючи від спраги, він старанно закликав на допомогу святих страстотерпців Бориса і Гліба.
Пам'ять - 10 липня(нов. ст.)

Ми так мало у своєму житті жертвуємо Богові і так багато хочемо від Нього. Наші молитви, записки у храмі, поставлені за здоров’я чи за упокій свічки — це потрібні і спасительні наші жертви. Але вони незрівнянно малі порівняно із жертвою того, що є для нас чи не найціннішим — жертвою нашого часу. Ми часто розтрачуємо наш час на меркантильні і непотрібні речі, часто використовуємо його на гріх, на розваги, на нищення духовних порухів наших душ. Ми знаходимо час для всього, окрім Бога…

У зв’язку зі смертю митрополита Львівського і Сокальського Андрія, рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року призначений керуючим Львівсько-Сокальською єпархією, звільнивши його від керівництва Переяслав-Хмельницькою і Бориспільською єпархією та Київською православною богословською академією.
Митрополит Димитрій залишився головою Учбового комітету та постійним членом Священного Синоду.