П'ятою заповіддю Господь Бог наказує нам шанувати батьків своїх і за це обіцяє довге життя у добробуті.
Шанувати батьків означає: любити їх, шанобливо ставитися до них, не ображати їх ні словами, ні вчинками, слухатися їх, допомагати їм у праці, турбуватися про них, коли вони в біді, а особливо в час хвороби та їхньої старості, а також молитися за них Богу, як за життя їхнього, так і після смерті.

Четвертою заповіддю Господь Бог повеліває шість днів працювати і робити свої діла, хто до яких покликаний; а сьомий день присвячувати служінню Богу, на святі й угодні Йому діла.
Святими й угодними Богу ділами є: турбота про спасіння своєї душі, молитва у храмі Божому і вдома, вивчення Закону Божого, просвічення розуму і серця корисними пізнаннями, читання Святого Письма та інших корисних для душі книг, благочестиві розмови, допомога бідним, відвідання хворих і ув'язнених, втішення засмучених та інші добрі діла.

Третьою заповіддю забороняється вимовляти ім'я Боже даремно, без відповідного благоговіння. Вживається ім'я Боже даремно, коли вимовляється в пустопорожніх розмовах, жартах та іграх.

8 грудня о 17.00 у приміщенні Марійського товариства «Милосердя» за адерсою м. Львів, вул. Руська, 10 відбудеться відкриття виставки робіт Ольги Ноженко, вихованки Буківського будинку-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку. Малює Оля переважно твори релігійної тематики.

В українських князів, починаючи з рівноапостольного князя Володимира, існував благочестивий звичай засновувати храми на честь своїх Ангелів-охоронців.
Храм на честь великомученика Георгія знаходився перед воратами собору Святої Софії, на його будівництво князь Ярослав витратив великі кошти; у спорудженні храму брала участь велика кількість будівельників. 9 грудня (за новим стилем) храм був освячений святителем Іларіоном, митрополитом Київським, і встановлено щорічне святкування на честь цієї події.
Пам'ять - 9 грудня

Святитель Амфілохій, єпископ Іконійський, народився в Кесарії Каппадокійській, в місті, яке дало світу найбільших батьків і вчителів Православної Церкви. Двоюрідний брат святого Григорія Богослова, близький друг святого Василія Великого, їх учень, послідовник і однодумець, святий Амфілохій багато потрудився на Христовій ниві. До того, як Господь покликав його до святительського служіння, він близько сорока років жив у пустелі, був суворим аскетом. У 372 році помер іконійський єпископ. Ангели Господні тричі були в видіннях святому Амфілохію, закликаючи його піти в Іконію на святительський подвиг. Істинність цих бачень була підтверджена тим, що Ангел, який з'явився в третій раз, разом зі святим заспівав ангельську пісню: "Свят, свят, свят Господь Саваоф". Небесний посланець повів святого в найближчий храм, де собор Ангелів висвятив Амфілохія в єпископи.
Пам'ять - 6 грудня (нов. ст.)

Народився у м. Ірінополі, у Десятимісті (по-грецьки Декаполя) в благочестивій християнській сім'ї. Ще в юні роки він добре вивчив слово Боже і довірив свій розум Богові. Пішовши в монастир, він, з благословення настоятеля, оселився у відокремленій печері в глибокій прямовисній щілині. Тут преподобний Григорій зазнавав велике занепокоєння від демонів, які всіляко озлобляли і спокушали його, намагаючись прогнати з цієї оселі. Але він мав велику відвагу до Господа і, згідно імені своєму, був несплячим, так що ворог і уві сні не міг діяти на його уяву і помисли.
Пам'ять - 3 грудня(нов. ст.)

Другою заповіддю Господь Бог забороняє ідолопоклонство, тобто забороняє робити собі для шанування кумирів або ідолів, або шанувати подобу чи зображення того, що ми бачимо на небі (Сонця, Місяця, зірок), і що знаходиться на землі (рослин, тварин, людей), або знаходиться у водах (риб). Господь забороняє поклонятися і служити цим кумирам, замість істинного Бога, як це роблять язичники.

Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає нас шанувати Його – єдиного істинного Бога. Крім Нього, нікому не повинні ми віддавати Божої пошани.
Ім'я "Господь" – від слова "владарювати"; ім'я "Бог" – від слова "багатий у милості", благий. Як всемогутній Бог повеліває; як милосердний Він відкриває Самого Себе і Свою святу волю.
Для того, щоб шанувати Господа Бога, ми повинні пізнавати Його, тобто учитися богопізнання.
Богопізнання є найважливіше з усіх пізнань. Воно являє собою перший і найважливіший наш обов'язок. Усі наукові людські знання, якщо вони не осяяні світлом богопізнання, втрачають своє істинне значення, свій сенс і свою мету. Замість добра такі знання приносять у життя багато зла.

Кондак 1
Обрану та увінчану діву-мученицю, невісту Христову Катерину похвальними піснями оспіваймо як преславну переможницю мучителя і премудру філософів наставницю. Ти ж, великомученице Катерино, маючи сміливість перед Господом, милостиво схилися до благопотрібних прохань тих, хто взиває до тебе:
Радуйся, Катерино, невісто Христова премудра.
Ікос 1
Рівну ангелам чистоту маючи, ти, свята діво Катерино, з ангелами Божественного осяяння сподобилася. Разом із ними Трисвяту пісню співаючи, почуй нас, що співаємо тобі на землі це:
Радуйся, чесна оселе святині; радуйся, чудесне знамення Промислу Божого, що на тобі збувся.

Свята великомучениця Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської Конста під час правління імператора Максиміна (305 - 313). Живучи в столиці - центрі еллінської ученості, Катерина, яка була рідкісної красою і розуму, отримала чудову освіту, вивчивши твори кращих античних філософів і вчених. Юнаки з найіменитіших родин імперії хотіли руки прекрасної Катерини, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що згідна вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі та мудрості.
Пам'ять - 7 грудня за новим стилем.