Преподобний Йосип Багатохворий жив у XIV столітті. У важкій хворобі він звернувся з молитвою до Бога і дав обітницю: якщо Господь дарує йому здоров'я, то він буде служити братії Києво-Печерського монастиря до кінця свого життя. Молитва багатохворого страждальця була почута. Після одужання він вступив до Київо-Печерського монастиря, прийняв чернечий постриг і став старанно працювати в подвигах посту і молитви і з любов'ю служити братії. Після смерті преподобний Йосип був похований у Дальніх печерах.
Преподобний Іпатій, цілитель Печерський, прославився в подвиг суворого посту і постійного молитовного чування. Ночами він стояв на молитві, спав дуже мало, а харчувався тільки хлібом і водою. Преподобний Іпатій цілком присвятив себе служінню хворим і за самовідданий подвиг отримав від Бога дар благодатних чудесних зцілення. Хворі різними недугами часто вдаються до його молитовного заступництва.
Преподобний Євстратій був узятий в полон і разом з тридцятьма монастирськими робітниками і двадцятьма киянами проданий в рабство одному Юду, що сидів у місті Корсуні. Богопротивний єврей став примушувати полонених відректися від Христа, загрожуючи що заморять голодом в кайданах. Але мужній інок Євстратій молитовно зміцнював і повчав своїх братів-християн духовними повчаннями: "Братіє! Хто з вас хрестився і увірував в Христа, нехай той не змінює обітницю, дану при Хрещенні.
Преподобний Захарій Постник, Печерський, подвизався в Дальніх печерах у XIII - XIV століттях. Строгість його посту доходила до того, що він не їв нічого печеного або вареного, а харчувався лише зеленню (травами) і то один раз на день по заході сонця. Від одного імені преподобного Захарії тремтіли біси.
Преподобний Феодор Мовчазний Печерський обрав подвиг мовчання, щоб постійно перебувати в богомисліі і утримати себе від гріхів навіть у слові. Прославився від Господа даром чудотворення.