Жив і трудився в Х столітті в Києво-Печерській лаврі. За великі подвиги удостоївся від Бога такого дарування, що ясно міг зріти в особі підземних ефіопів - бісів, викривати їх і відкривати на користь тих, хто спасається від таємних їхніх підступів. Стоячи якось у храмі під час церковного богослужіння, преподобний Матвій побачив біса в образі воїна, який обходив ченців і кидав на них липкі квітки. Причому, якщо квітка приставав до кого-небудь з братії, у тому зараз же слабшало увагу до богослужіння і втрачалося старанність до молитви, і він, знайшовши собі який-небудь привід, незабаром йшов з церкви у свою келію, де лягав спати, не повертаючись більше в храм. Якщо ж кинута квітка падала повз ченця і не приставав до нього, то чернець, як і раніше залишався в церкві і стояв до кінця церковної служби. Все бачене старець передав братії, і всі з цього часу стали остерігатися виходити з храму. Багатьох та інших видінь сподобився цей старець і, відкриваючи їх братії, служив їм на користь і напоумлення.
Пам'ять - 18 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Діонісій, затворник Печерський, на прізвище Тріска, мав сан пресвітера. У 1463 році під час пасхальної утрені Діонісій обходив з кадінням мощі святих угодників в Антонієвій печері. Коли преподобний вигукнув: "Святі отці і братіє! Христос воскрес!", як грім, прозвучала відповідь від святих мощей: "Воістину воскрес!" З того дня преподобний Діонісій пішов у затвор і після багатьох праць відійшов до Господа. Диво з преподобним Діонісієм засвідчено у 8-й пісні загального канону Києво-Печерських святих. Преподобний похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 16 жовтня(нов. ст.)

Мандрівник, самітник, трудився в XIII столітті в Києво-Печерському монастирі. З благословення ігумена він мандрував на святу Афонську гору і в Єрусалим. Після свого повернення звідти він жив так благочестиво, що навіть старці брали його собі за зразок у чернечому житті. Після багатьох праць і подвигів преподобний Аммон мирно відійшов до Господа. Тіло його було покладено в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря.
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Онисим Печерський (ХII-ХIII), будучи у подвизі в Києво-Печерській лаврі, пішов у скит до Ближніх печер (преподобного Антонія). Святі мощі преподобного поховані на місці його подвигів
Пам'ять - 17 жовтня(нов. ст.)

Преподобний Веніамін Печерський жив у XIV столітті і в світському житті був багатим купцем . Одного разу, слухаючи уважно церковне богослужіння, почув він псалмове слово: «загинуть всі, хто говорить брехню», - і в той час, відносячи ці слова до себе, сказав: Якщо Господь Бог знищить тих, які брешуть, то знищить і купців брехливих, а хто з купців може сказати, що він ніколи не говорив брехні?
Пам'ять - 13 жовтня.

Сьогодні, 11 жовтня, Православна Церква вшановує пам'ять преподобних отцiв Києво-Печерських, святі мощі яких спочивають у Ближнiх печерах СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ.

Подвизався у Дальніх печерах у Києві в XIII-XIV ст. За прийняття чернечого образу в Печерському монастирі преподобний покірливо проходив найважчий послух, на який його посилав настоятель. Він ніколи не бував у святкуванні і, коли не ніс послух монастирський, молов зерно на жорнах, виснажуючи своє тіло цією тяжкою роботою і зберігаючи невпинну внутрішню молитву.
Пам'ять - 23 вересня(нов. ст.)

Преподобний Феодосій Печерський, засновник спільножитного монастирського статуту і родоначальник чернецтва на нашій землі, народився у Василеві, неподалік від Київа. З юних років він виявив непереборний потяг до подвижницького життя, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі. Він не любив дитячих ігор і захоплень, постійно ходив до церкви. Сам упросив своїх батьків віддати його навчатися читанню священних книг і, при відмінних здібностях і рідкісній працьовитості, швидко вивчився читанню книг, так що всі дивувалися розуму отрока. У 14 років він втратив батька і залишився під наглядом матері - жінки суворої і владної, яка дуже любила свого сина. За прагнення до подвижництва вона багато разів карала його, але Преподобний твердо став на шлях подвигу. У 24 роки він таємно покинув батьківський дім і постригся, за благословенням преподобного Антонія, у Київо-Печерському монастирі з ім'ям Феодосій. Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.
Пам'ять - 16 травня; перенесення мощей - 27 серпня (нов.ст.)

Преподобний Євфимій, схимник Печерський (XIV ст.) наклав на себе обітницю мовчання, відкриваючи вуста тільки для Богослужіння і молитви. Харчувався ієросхимонах лише травами. Похований в Дальніх Феодосієвих печерах Києво-Печерської лаври.
Пам'ять - 2 лютого і 10 вересня.

Трудився в Києво-Печерському монастирі в ХIII-ХIV ст. Ніс важкий подвиг самітництва, вправляючись у пості, молитві і богослів'ї. Мощі преподобного Лаврентія спочивають у Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Пам'ять згадується 2 лютого і 10 вересня (новий стиль).

Преподобний Григорій, самітник Києво-Печерський, жив у XIV столітті. В "Оповіді про Житія святих, які у печері преподобного Феодосія спочивають" говориться, що їжею преподобного Григорія все життя служила неварена трава. Він давав цю траву людям які приходили до нього, і ті виздоровлювали.
Пам'ять - 21 січня, 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.

Преподобний Аліпій Печерський, один з перших і кращих іконописців Київської Русі, постриженик преподобного Никона (пам'ять 23 березня), з молодих років трудився в Києво-Печерському монастирі. Іконописання він вчився у грецьких майстрів, з 1083 прикрашали Печерську церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Преподобний Аліпій писав ікони задарма. Якщо довідувався, що в якій-небудь церкві ікони занепали, брав їх до себе і поправляв безкорисливо. Якщо ж траплялося, що йому платили за працю, преподобний одну частину витрачав на придбання матеріалів для іконописання, другу роздавав убогим і лише третю залишав собі.
Пам'ять - 30 серпня(нов. ст.)