На сьогоднішній день немає одностайної думки дослідників щодо автора і часу створення Волинської Богоматері. Одні історики вважають, що ікона написана у 1289 році для кафедрального собору на замовлення князя Мстислава Даниловича, який переніс свою резиденцію з Володимира-Волинського й куди було перенесено єпископську кафедру. Інші - на зламі XIII–XIV ст., а то і в середині ХV ст., коли ікона опинилась в луцькому храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Існує думка, що автором цієї ікони є святитель Петро, митрополит Київський (а потім і Московський) і всієї Русі чудотворець (Ратенський), родом волинянин. Він тривалий час служив Богу та людям у місцевості, яка зараз належить до північної частини Львівської області. День святкування - 13 липня за новим стилем.
Свята великомучениця Марина народилася в Малій Азії, в місті Антіохії в сім'ї язичницького жерця. У дитинстві вона втратила матір, і батько віддав її під опіку годувальниці, яка виховала Марину в православній вірі. Дізнавшись про те, що дочка його стала християнкою, батько в обуренні відмовився від неї. Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана (284-305) свята Марина в п'ятнадцятирічному віці була схоплена і ув'язнена. З твердим сподіванням на волю Божу і Його допомогу юна християнка готувалася до майбутнього подвигу. Правитель Олімпій, зачарований красою дівчини, намагався умовити її відректися від Христової віри і стати його дружиною. Але свята, не вагаючись, відкинула улесливі пропозиції. Тоді розгніваний імператор віддав святу мученицю катуванням. Жорстоко побиту, святу прибили цвяхами до дошки і зубцями рвали тіло. Сам правитель, не витримавши жаху цих тортур, закрив обличчя руками. Але свята мучениця залишалася непохитною. Кинута на ніч в темницю, вона сподобилася Небесного відвідування і була зцілена від ран. Прив'язавши до дерева, мученицю обпалювали вогнем. Ледь жива, свята молилася: "Господи, Ти сподобив мене за Ім'я Твоє пройти через вогонь, сподоби мене пройти і через воду святого Хрещення". Пам'ять - 30 липня (н.ст.).