Тропар, глас 4
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній: з Тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, і, зруйнувавши клятву, Він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне.

В глибоку християнську давнину, коли в Єгипті було багато величних монастирів, один монах товаришував з невченим наївним селянином-фелахом. Одного разу селянин сказав монаху:
- Я теж шаную Бога, Який створив цей світ! Щовечора я наливаю в миску козяче молоко і ставлю його під пальмою. Вночі Бог приходить і випиває молочко. Воно Йому дуже подобається! Не було жодного разу, щоб у мисочці щось лишилося.
Почувши ці слова, монах не міг не розсміятися. Він по-доброму і дохідливо спробував пояснити своєму приятелю, що Бог не має потреби в козячому молоці. Проте селянин вперто стояв на своєму. І тоді монах запропонував наступної ночі таємно простежити, що відбувається після того, як миска з молоком лишається під пальмою.