Онисим народився у Фіатирі. Батьки його були шанованими людьми. Але його батька спіткало нещастя. Юний Онисим залишився сиротою. Він опинився у важкому становищі - кредитори батька продали юнака, як свого раба, на фабрику з виробництва пурпуру. Там він досить швидко ознайомився з ремеслом виготовлення пурпуру. Але оскільки хлопець був безтурботного характеру, то головний розпорядник фабрики, вважаючи його некорисним, або взагалі непридатним для цієї справи, знову вивів його на продаж. Один благородний житель м. Колоси, Філімон, зворушений його сумним становищем, зі співчуття купив його. Невдовзі Філімон з дружиною Апфією і сином Архипом і з кількома своїми рабами був навернутий у християнство Епафрасом, учнем апостола Павла. Онисим з раннього дитинства постійно спілкувався з християнами, вони ставилися до нього з добротою і особливою увагою, що яскраво відрізнялося від грубого ставлення язичників до своїх рабів, на яких вони дивилися, як на своїх домашніх тварин.
Пам'ять святого Апостола Онисима відзначається 28 лютого і зі святим Филимоном 5 грудня, а також 17 січня в Соборі святих 70-ти Апостолів.

19-21 лютого у актовій залі Київської православної богословської академії УПЦ КП проходить ІХ Всеукраїнський з’їзд православної молоді. Від Львівсько-Сокальської єпархії у З’їзді беруть участь голова Львівського православного молодіжного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт”, викладач ЛПБА Назарій Лозинський та студент 2 курсу ЛПБА Григорій Кот.

Цими днями, а саме 19-20 лютого 2011 року, у стінах Київської православної богословської академії відбувся IX-й Всеукраїнський з’їзд православної молоді. Захід був приурочений всесвітньому дню православної молоді. Тема з’їзду звучала так: «Православна молодь України перед викликами сьогодення». У заході взяли участь більше двохсот представників молодого покоління України. Серед учасників були архієреї, духовенство, представники православних молодіжних організацій, духовно-просвітницьких центрів, молодіжних братств Української Православної Церкви Київського патріархату.

Коли цар Соломон вирішив звести для Бога чудову святиню, будівництво мурів він доручив чотирьом станам: землевласникам, ремісникам, купцям і бідноті. Перші три стани оплатили працю робітників, а біднота власними руками, у поті чола, зводила західну стіну святині.
Будівництво цієї стіни коштувало багатьох зусиль і спричинило численні жертви: не один робітник поклав там своє життя.
Господь Бог прийняв жертву тих, що зводили західну стіну, поблагословив її і зберіг від зруйнування."
Це Стіна Плачу, до якої жиди приходять молитися по нинішній день.

Уже втретє Синодальне управління УПЦ Київського Патріархату у справах молоді з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета провело Всеукраїнський православний молодіжний табір «Ліствиця-2011». Табір проводився на базі Санаторію реабілітації в мальовничому селі Більче-Золоте Тернопільської області, двері якого були гостинно відчинені з 24 по 30 січня.

Преподобний Вукол, єпископ Смирнський, учень святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, був ним поставлений першим єпископом Смирнської Церкви (Мала Азія).
Пам'ять - 19 лютого.(нов. ст.)

Свята мучениця Анисія жила в місті Солуни (Фессалоніки) при царюванні імператора Максиміана (284-305). По смерті батьків, що виховали її у дусі християнського благочестя, свята Анисія роздала майно жебраком і стала проводити строге життя в пильнуванні, посту і молитві.
Пам'ять - 12 січня.(нов. ст.)

Один чоловік прийшов до перукарні, щоб його, як звичайно, підстригли та поголили. Він розговорився з перукарем, котрий обслуговував його. Говорили про різне, аж раптом, розмова зайшла про Бога. Перукар сказав:
- Що б ви мені не казали, а я не вірю, що Бог є.
- Чому? - Запитав клієнт.
- Ну адже це ж і так ясно. Достатньо вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якщо б він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.

У знатних константинопольських громадян Ксенофонта і Марії було двоє синів: Аркадій та Іоанн. Будучи заможними людьми і посідаючи високе становище у суспільстві, Ксенофонт і Марія разом з тим були людьми простими і добрими. Коли їхні сини виросли, подружжя вирішило дати їм гарну освіту. З цією метою вони відправили їх на кораблі в м. Бейрут (столиця сучасного Лівану). Проте корабель не прибув у місце призначення, оскільки зазнав аварії. І хоча Аркадій та Іоанн залишилися живі, вони не змогли знайти один одного. Засмучені гаданою втратою, брати вирішили присвятити свої життя Господу і прийняли чернецтво.
Минуло чимало часу, але батьки не втрачали надії побачити своїх дітей. Якось подружжя вирішило вирушити в паломництво святими місцями.
День пам’яті – 8 лютого за н. ст.

Житіє преподобного Нифонта, єпископа Кіпрського, є яскравим прикладом Божого Промислу про людину. І хоча сам Нифонт жив у далекому IV ст., шлях його до Царства Небесного повчальний і для людини XXI століття.
Святитель народився у провінції Пафлагонія (північна частина Малої Азії), освіту здобув у столиці Візантії — Константинополі. Відомо, що в дитинстві праведник був добрим і смиренним, часто відвідував богослужіння. Проте у юному віці Нифонт дійшов такого падіння, що іноді сам жахався.
День пам’яті — 5 січня за н. ст.