Преподобний Олексій, затворник Печерський, подвизався в Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря в XIII столітті. Мощі його були відкриті після 1675 року.
Пам'ять преподобного Алексія згадується 7 травня (нов.стиль) тому що його мощі спочивають поруч з мощами преподобного Сави Печерського.
Пам'ять також з собором преподобних отців Ближніх печер (11 жовтня за н. ст.) і з собором всіх Києво-Печерських чудотворців (2-ий Тиждень Великого посту).

Так часто доводиться чути від людей: я молюся, я прагну до Бога, я прагну зустрічі з Ним, - а разом з цим Він ніби залишається мені далеким, не має у мене живого почуття Його близькості...
Сьогоднішнє Євангеліє не засуджує таке ставлення, але мало б розкрити наше серце до чогось іншого. У людини, у сотника була болісна потреба: його слуга помирав, лежав у хворобі. І він звернувся до Христа за допомогою. Христос йому відповів: Я до тебе прийду... І що ж відповів Йому сотник? - Ні! Не приходь! Я недостойний, щоб Ти зайшов під мій дах, - достатньо одного Твого слова, сказаного тут, щоб здоров'я та життя повернулися моєму слузі...

Зазвичай свої бесіди з старшокласниками про сім’ю я починаю з пояснення понять любові і закоханості. Любов - це коли «два в плоть єдину». Коли здійснилося якесь єднання двох осіб в єдину плоть. А закоханість - це просто відчуття любові, що зароджується (але яка ще не народилася). Причому закоханість, як правило, переживається набагато яскравіше, ніж любов.

Ще одну притчу щодо лінощів і недбальства наших сказав Ісус Христос. Один чоловік, відбуваючи в чужу країну, покликав рабів своїх і доручив їм своє майно. Одному він дав п'ять талантів, другому два таланти, іншому ж один талант, кожному за його можливостями; і відразу ж виїхав.

Для того,щоб люди завжди були готові до зустрічі Господа, тобто до суду Божого, а отже, до смерті, бо смерть є початок суду Божого над людиною, Ісус Христос розказав притчу про десятьох дів. У цій притчі Господь уподібнив усіх нас десяти дівам, яких покликали на весілля. За східним весільним обрядом наречений ішов за нареченою, яка чекала на нього в домі свого батька. Подруги її, дівчата, із запаленими світильниками пізнього вечора повинні були зустріти молодого і привести до молодої.

Ісус Христос прорік,що спіткає в майбутньому увесь наш світ і всіх людей. Він учив, що настане кінець світу, і земне життя людського роду закінчиться; тоді Він удруге прийде на землю і воскресить усіх людей (тоді тіла усіх людей знову з'єднаються зі своїми душами й оживуть), і вчинить тоді Ісус Христос суд над людьми, і віддасть кожному за ділами його. "Не дивуйтеся цьому, – сказав Ісус Христос, – бо настане час, в який усі, хто знаходиться у гробах, почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть; і вийдуть з могил – одні, хто чинив добро, для вічного, блаженного життя, інші, які чинили зло, для осудження".

До Ісуса Христа приходили митарі і грішники, щоб послухати Його. Гордовиті фарисеї і книжники, вчителі єврейського народу, ремствували через це на Ісуса Христа і казали: "Він приймає грішників і їсть з ними".
На це Ісус Христос розповів кілька притч, в яких показав, що Бог з радістю і любов'ю приймає кожного грішника, що кається.

Багато людей приносили до Ісуса Христа своїх дітей,щоб Він доторкнувся до них, поклав на них руки з молитвою, благословив їх. Ученики ж Христові не пускали їх, думаючи, що не варто через дітей турбувати Учителя.
Але Ісус Христос, побачивши це, обурився і, покликавши учеників, сказав: "Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього".
І, обнявши дітей, Ісус Христос поклав на них руки і благословив їх.

Застерігаючи всіх нас,щоб не були гордими,не хвалилися, вважаючи себе праведними й кращими за інших, але щоб із смиренням, бачачи власні гріхи, каялися в них, нікого не осуджуючи, бо тільки смиренна людина підноситься душею до Бога, – Ісус Христос розповів таку притчу.

Преподобний Агапит Печерський, лікар ("лічець") безвідплатний, родом із Києва, постриженик і учень преподобного Антонія Печерського, жив в XI столітті. Якщо хто з монастирської братії хворів, преподобний Агапит приходив до нього і самовіддано доглядав за хворим, годував вареної травою, яку готував сам, і хворий видужував по молитві преподобного. До монастирського лікаря, що володів даром зцілення, зверталися за допомогою і багато мирян. У той же час у Києві був досвідчений лікар-вірменин, який по зовнішньому вигляді хворого міг визначити ступінь хвороби і навіть точно визначити день його смерті. Коли один з таких приречених звернувся до святого Агапита, благодатний цілитель з молитвою дав йому покуштувати їжі з монастирської трапези, і хворий одужав. Розпалений заздрістю лікар хотів отруїти Агапита, але Господь зберіг преподобного, і отрута не подіяла.
Пам'ять - 14 червня(нов. ст.)

Голова Львівської обласної державної адміністрації Василь Горбаль провів зустріч з керівниками єпархіальних управлінь Львівської області та обговорив проблеми, які турбують духовенство сьогодні, та шляхи їх вирішення. На початку зустрічі голова ОДА зазначив, що влада Львівщини відкрита до діалогу та співпраці з усіма представниками духовенства, до підтримки релігійних громад. Василь Горбаль поінформував духовенство про хід підготовки міста та області до Євро-2012 і попросив отців молитвами підтримати усіх задіяних в об'єктах до єврочемпіонату, а також щоб повернути до своїх домівок заробітчан.

Святий угодник Божий Лука, просіяв в сонмі святої Церкви Христової як сповідник, явив у своїй особі образ доброго пастиря, зцілюючого недуги як душевні, так і тілесні, показав приклад поєднання служіння архіпастиря і лікаря. Його богословські трактати пробуджують віру і переконують сумнівних в істинності буття Божого, спростовуючи різні псевдонаукові теорії. Свої подвигом святитель показав, що є "несення хреста Христового".
Пам'ять - 11 червня(нов. ст.)