...Це той різновид героїзму, що його ми бачимо в житті Йосипа - чоловіка Марії і опікуна Ісуса Христа. На мою думку, ми недостатньо цінуємо те, що він для них зробив. Марія, заручена молода жінка, ще майже дівчина, виявляється вагітною, маючи вельми несподіване пояснення того: «Я вагітна сином Бога». Ситуація ганебна. Що має думати Йосип, як мусить почуватися? Без сумніву - ображеним, спантеличеним, зрадженим. Але він - добрий чоловік, він не віддасть її на каменування, він просто «хотів тайкома її відпустити» (Мт. 1, 19).
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.

Навіщо Бог створив Адама? Навіщо чоловік? Якщо ви знаєте, що якась річ для чогось задумана, то такою є її ціль у житті. Мисливський собака любить воду, лев любить полювати, яструб - ширяти в небі. Саме для того вони створені. Прагнення виявляють задум, а задум - долю. Якщо говорити про людей, то наше призначення також виявляється через наші прагнення. Візьмімо пригоду. Адамові та всім його синам після нього призначена неймовірна місія: керувати і підкоряти, бути плодючим і множитися. «Перед тобою - ціла земля, Адаме. Вивчай і обробляй її, дбай про неї - це твоє володіння». Прекрасно... ось вам і запрошення. Це дозвіл зробити набагато більше, ніж перейти вулицю. Це завдання знайти екватор, збудувати Камелот. У цей момент лише Едем є садом, усе решта - це, як ми знаємо, необжита територія. Тоді жодної річки ще не нанесли на карту, жодного океану не перетнули, на жодну вершину не вибралися. Ніхто ще не виявив молекули чи вприскування пального, не написав знаменитої симфонії. Це чиста сторінка, яка чекає на слова, біле полотно, яке чекає фарби.