Ми так мало у своєму житті жертвуємо Богові і так багато хочемо від Нього. Наші молитви, записки у храмі, поставлені за здоров’я чи за упокій свічки — це потрібні і спасительні наші жертви. Але вони незрівнянно малі порівняно із жертвою того, що є для нас чи не найціннішим — жертвою нашого часу. Ми часто розтрачуємо наш час на меркантильні і непотрібні речі, часто використовуємо його на гріх, на розваги, на нищення духовних порухів наших душ. Ми знаходимо час для всього, окрім Бога… 
Щороку, у першу суботу Успенського посту, Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" організовує невелику паломницьку прощу до місця явлення Пресвятої Богородиці у с.Заглина Жовківського благочиння Львівської обл.
Цього року проща проходила у дещо зміненому форматі. Насамперед тривала вона два дні. Першого дня, 13 серпня, після молебня за подорожуючих, який звершив духівник братства, ректор ЛПБА прот. Ярослав Ощудляк, до Заглиної на велосипедах вирушили кілька братчиків зі Львова та Сум. Отець ректор окропив паломників святою водою та побажав подорожуючим ангела охоронця в дорогу та щасливого повернення до рідного міста. Ця невелика велопроща, у якій прочани подолали більше 150 км, проходила на підтримку здорового способу життя.
Наступного дня, 14 серпня, у перший день Успенського посту, з благословення Преосвященного Димитрія (Рудюка), митрополита Львівського і Сокальського, до місця паломництва вирушила друга група прочан — братчики львівського, тернопільського і рівненського братств. Електропоїздом вони вирушили до м. Рава-Руська, а звідти більше 10 км ішли пішки до святого джерела. Дорогою прочани співали побожних пісень, заспіви з канонів, молились. Знаменним було те, що, не зважаючи на 35-градусну спеку, тригодинний шлях промайнув швидко і легко, ніби Сама Пречиста Богородиця вела паломників до місця Своєї прослави.
Прийшовши до Заглиної, прочани у місцевій каплиці відспівали молебень до Пресвятої Владичиці, а тоді спустились до джерела, попили святої води і омились у басейні цілющої води.Назад піша дорога була коротшою — 4 км до найближчої зупинки автобуса. Але благодать святого місця настільки підкріпила усіх на силі, що втоми не відчував ніхто.
Увечері братчики спілкувались у Львівській православній богословській академії, де зупинились на ночівлю, ділились досвідом, планували спільні акції на майбутнє, оглядали приміщення Академії та музей.
Наступного дня, 15 серпня, господарі та гості молились за архієрейською Літургією у Свято-Покровському кафедральному соборі м. Львова.Після Літургії та короткої екскурсії містом гості повернулись додому, несучи у своїх серця тверду впевненість у єдності української православної молоді та майбутній плідній співпраці.
Голова ЛПМБ "Нев’янучий Цвіт"
Назар Лозинський
