Кондак 1
До обраної Діви Марії, вищої за всіх дочок землі, Матері Сина Божого, Якого Отець дав на спасіння світу, зі зворушенням взиваємо: споглянь на багатоскорботне житіє наше, згадай нещастя і болісті, які Ти перетерпіла, як наша Земнородна, і вчини з нами за Твоїм Милосердям, щоб ми взивали до Тебе:
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Ікос 1
Ангел, що сповістив Віфлеємських пастирів про Різдво Спасителя світу, і з ним безліч Небесних Сил прославляли Бога, співаючи: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, у людях благовоління». Ти ж, Мати Божа, не маючи де голову схилити, бо не було місця в оселях, народила Сина Свого первістка у вертепі і, сповивши Його пеленами, поклала в яслах; тому скорботу серця Твого пізнаючи, взиваємо до Тебе:
Радуйся, диханням Своїм Ти Сина Свого улюбленого зігрівала; радуйся, Превічне Немовля Ти пеленами повила.
Радуйся, Носителя вселенної Ти молоком Своїм годувала; радуйся, Ти вертеп на Небо перетворила.
Радуйся, Ти стала Херувимським Престолом; радуйся, Ти в різдві і після різдва перебуваєш Дівою.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 2
Бачачи Превічне Немовля повитим і лежачим у яслах, прийшовши, Віфлеємські пастирі поклонилися Йому і сказали слова, сповіщені їм ангелом про Немовля. Марія ж зберігала всі ці слова в серці Своєму; після семи днів Ісус був обрізаний за законом Ізраїльським, як Людина восьмиденна; оспівуючи смирення і терпіння Твоє, Богородице, співаємо вічному Богу: алилуя.
Ікос 2
Маючи розум, у Бозі утверджений, і виконуючи закон Господній, у сороковий день, коли закінчилися дні очищення, принесли Ісуса в Єрусалим батьки Його, щоб поставити Його перед Господом і дати за Нього жертву, за сказаним у Законі Господньому; ми ж взиваємо до Тебе так:
Радуйся, Сотворителя вселенної на виконання закону Ти принесла в храм Єрусалимський; радуйся, старцем Симеоном радісно зустрінута.
Радуйся, Єдина Чиста і Преблагословенна між жонами; радуйся, Хрест Свій, скорботами прикрашений, зі смиренням Ти несла.
Радуйся, Ти ніколи не порушувала волі Божої; радуйся, образ терпіння і смирення у Собі Ти явила.
Радуйся, Сосуде, сповнений благодаті Святого Духа.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 3
Силою звище була Ти укріплена, Мати Божа, коли почула слова старця Симеона, який промовив: «Ось лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі, і в знамення суперечок, і Тобі ж самій пройде зброя, щоб відкрилися багатьох помисли сердець», і велика скорбота пройняла серце Богородиці, і взивала у горі Богові: алилуя.
Ікос 3
Маючи намір згубити Немовля, послав Ірод убити всіх дітей, сущих у Віфлеємі і його околицях у віці від двох років і нижче, за часом, який вивідав у волхвів; і ось за повелінням Божим, даним старцю Йосифу уві сні через ангела, втекло все Святе Сімейство в Єгипет і було там сім років до смерті Ірода. Тому зі зворушенням взиваємо до Тебе:
Радуйся, всі незручності подорожування Ти перенесла; радуйся, бо всі ідоли в землі Єгипетській упали, не терплячи кріпкості Сина Твого.
Радуйся, з нечестивими язичниками Ти сім років пробула; радуйся, з Превічним Немовлям і зі Своїм заручником Ти прийшла в Назарет.
Радуйся, зі старцем Йосифом теслярем Ти в убогості жила; радуйся, Ти весь час Свій у трудах проводила.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 4
Буря скорботи охопила Пречисту Матір, коли поверталися вони з Єрусалиму і в дорозі не знайшли Отрока Ісуса. Ради цього повернувшись і шукаючи Його, після трьох днів знайшли Його в церкві, Він був серед учителів, слухав їх і запитував їх. І сказала Йому Мати Його: Сину, для чого зробив з нами так? Ось батько Твій і Я, уболіваючи, шукали Тебе. І сказав їм: для чого шукали Мене, чи не знали, що там, де належить Отцю Моєму, подобає бути Мені? І Мати Його зберігала всі ці слова у Своєму серці, взиваючи до Бога: алилуя.
Ікос 4
Почула Мати Божа, що Ісус проходив усю Галілею, навчаючи на площах її, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всякі хвороби в людях, і пройшла чутка по всій Сирії, і приводили до Нього хворих різними хворобами, і одержимих пристрастями, і бісами і розслаблених, і зціляв їх. Ти ж, Мати Божа, знаючи пророцтва, сумувала серцем, розуміючи, що скоро прийде час, коли Син Твій принесе Себе в жертву за гріхи світу. Тому ублажаємо Тебе, багатостраждальна Мати Божа, взиваючи:
Радуйся, Сина Свого на служіння народу юдейському Ти віддала; радуйся, Скорботна серцем, але Покірна волі Божій.
Радуйся, Ти світ від потопу гріховного спасла; радуйся, Ти главу давнього змія стерла.
Радуйся, Себе в жертву живу Ти принесла Богові; радуйся, бо з Тобою Господь, Благословенна.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 5
Боже Царство на землі проповідуючи, Ісус викривав гордість фарисеїв, які думали про себе, що вони праведні. Вони, слухаючи притчі Його, розуміли, що про них говорить, і шукали взяти Його, але боялися народу, бо він вважав Його за пророка; це все знаючи, сумувала Богородиця за Сина Свого улюбленого, боялася, щоб не вбили Його, і в горі взивала: алилуя.
Ікос 5
Бачили деякі з юдеїв воскресіння Лазаря, пішли до фарисеїв і сказали їм, що сотворив Ісус, і промовив Кайафа, архієрей того літа: «Краще для нас, щоб один чоловік помер за людей, а не весь народ загинув»; з того дня радилися, щоб убити Його; ми ж взиваємо до Тебе, Пречиста:
Радуйся, бо Ти Спасителя світу народила; радуйся, Спасіння нашого осново.
Радуйся, від народження Ти насамперед обрана бути Матір'ю Спаса нашого; радуйся, Мати Божа, приречена на страждання.
Радуйся, Благословенна, що стала Царицею Небесною; радуйся, бо Ти завжди за нас молишся.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 6
Спочатку проповідник слова Божого, а потім зрадник Іуда Іскаріотський, один із дванадцяти апостолів, пішов до архієреїв, щоб видати свого Учителя; вони ж, почувши, дуже зраділи і обіцяли дати йому срібники; Ти ж, Мати Божа, сумуючи за Сина Свого улюбленого, гірко взивала до Бога: алилуя.
Ікос 6
Засяяла остання вечеря ученикам Христовим, на якій Учитель омив ноги їм, образ смирення тим показуючи, і каже їм: «Один із вас видасть Мене, що споживає зі Мною». Ми ж, горю Божої Матері співстраждаючи, взиваємо до Неї:
Радуйся, Мати Божа, мукою сердечною стомлена; радуйся, бо Ти все перетерпіла в цій юдолі багатоскорботній.
Радуйся, бо Ти в молитві знаходила заспокоєння; радуйся, всіх скорботних Радосте.
Радуйся, Утамування наших печалей; радуйся, бо Ти спасаєш нас із болота гріховного.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 7
Бажаючи явити любов Свою до роду людського, Господь Ісус Христос на Тайній вечері благословив, розломив хліб і дав Своїм ученикам і апостолам, промовивши: «Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє», і, взявши чашу і воздавши хвалу, дав їм, промовивши: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за многих проливається на відпущення гріхів». Дякуючи милостивому Богу за Його невимовне до нас милосердя, співаємо Йому: алилуя.
Ікос 7
Нове знамення милості Своєї явив Господь Своїм ученикам, коли обіцяв послати їм Утішителя Духа істини, Який від Отця сходить і буде свідчити про Нього. До тебе ж, Матері Божої, двічі освяченої Святим Духом, взиваємо:
Радуйся, Духа Святого Оселе; радуйся, Чертогу Всезлатий.
Радуйся, Простора Оселе Бога Слова; радуйся, бо Ти виростила Бісер Божественний.
Радуйся, Різдвом Твоїм райські двері Ти нам відкриваєш; радуйся, знамення милості Божої Собою нам являєш.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 8
Дивно і сумно нам чути, що цілуванням видав свого Учителя і Господа Іуда Іскаріотський, воїни ж і тисячоначальник і слуги юдейські взяли Ісуса і, зв'язавши Його, повели спочатку до первосвященика Анни, потім же до Кайафи архієрея. Мати ж Божа, смертного вироку для улюбленого Сина Свого очікуючи, взивала до Бога: алилуя.
Ікос 8
Усі юдеї вели Ісуса від Кайафи у претор до Пилата, називаючи Його злодієм. Пилат же, спитавши Його, говорить їм, що жодної провини не знаходить у Ньому; ми ж взиваємо до Тебе:
Радуйся, бо Ти мала серце розтерзане; радуйся, бо Ти сльози за Сина Твого проливала.
Радуйся, бо Ти все перетерпіла не ремствуючи, як Раба Господня; радуйся, бо Ти стогнала і ридала.
Радуйся, Царице Неба і землі, що приймаєш молитви рабів Своїх.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 9
Усі роди ублажатимуть Тебе, Чеснішу від Херувимів і Славнішу без порівняння від Серафимів, Владичицю і Матір Визволителя нашого, що Різдвом Своїм принесла радість усьому світу, потім мала велику скорботу, бачачи, як Сина Твого улюбленого віддають на глумління, побиття і смерть; ми ж зворушений спів приносимо Тобі, Пречиста, співаючи Всемогутньому Богу: алилуя.
Ікос 9
Красномовці багатослівні не можуть висловити всіх страждань, Тобою перенесених, Спасе наш, коли воїни, сплівши вінець із тернин на голову Твою і в багряницю одягнувши, говорили: «Радуйся, Царю Юдейський» і били Тебе по щоках. Ми ж, Мати Божа, страждання Твої усвідомлюючи, взиваємо до Тебе:
Радуйся, бо Ти бачила терзання Того, Кого молоком Своїм годувала; радуйся, бо Ти бачила Його, одягненого в багряницю і терновий вінець.
Радуйся, стражданням Його Ти співстраждала; радуйся, бо Ти бачила Його, залишеного всіма учениками.
Радуйся, бо Ти споглядала на Нього, засудженого неправедними суддями.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 10
Спасти бажаючи Ісуса, Пилат сказав юдеям: «Є звичай у нас, щоб я відпустив вам одного, чи хочете, щоб відпустив вам Царя Юдейського?» Всі ж закричали, говорячи: «Не Його, а Вараву!» Оспівуючи милосердя Боже, що віддав Сина Свого Сдинородного на хресну смерть, щоб визволити нас від вічної смерті, взиваємо до Нього: алилуя.
Ікос 10
Стіною і Огорожею будь, Владичице, для нас, що знемагаємо від скорбот і хвороб. Ти бо і Сама страждала, слухаючи юдеїв, які кричали: «Розіпни Його!» Нині ж почуй нас, що взиваємо до Тебе:
Радуйся, Мати Милосердя, що витирає всяку сльозу з очей люто страждаючих; радуйся, бо Ти подаєш нам сльози зворушення.
Радуйся, бо Ти спасаєш гинучих грішників; радуйся, Заступнице християн неосоромлена.
Радуйся, Ти від пристрастей нас визволяєш; радуйся, Ти подаєш відраду серцю скрушеному.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 11
Спів зворушений приносимо Спасителю світу, Який йшов на вільні страждання і ніс на Голгофу Хрест Свій, щоб бути Розіп'ятим; стояла біля Хреста Мати Його, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Ісус же, побачивши Матір і ученика, якого любив, говорить Матері Своїй: «Жоно, це Син Твій!», потім говорить ученику: «Це Мати твоя!» І з того часу взяв її ученик до себе. Ти, Мати Божа, бачачи на Хресті Сина і Господа Свого, розриваючись серцем, взивала до Бога: алилуя.
Ікос 11
«Світло Моє, Боже праведний і Творче всього творіння, Господи, як Ти терпиш страсті на Хресті?» — Чиста Діва, плачучи, говорила про дивне Твоє Різдво: «Сину Мій, більше за всіх матерів була Я звеличена, але горе Мені нині, бачачи Тебе розіп'ятим на Хресті, розриваюся утробою»; ми ж сльози проливаємо, Тобі співстраждаючи, і взиваємо:
Радуйся, бо Ти радості і веселості позбавлена; радуйся, бо Ти бачила вільні страждання Сина Твого на Хресті.
Радуйся, бо Ти споглядала на ураненого улюбленого Сина Свого; радуйся, Агнице, що бачила Сина Свого, як Агнця на заколення веденого.
Радуйся, бо Ти бачила Визволителя від ран душевних і тілесних, покритого ранами; радуйся, бо Ти бачила Сина Свого воскреслим із мертвих.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 12
Благодать подай нам, Спасе Всемилостивий, що на Хресті дух Свій випустив і рукописання гріхів наших розірвав. «Ось Світло Моє благе, Бог Мій погас на Хресті», — Діва, стогнучи, промовляла. «Поспіши, Йосифе, приступити до Пилата і виблагай зняти з древа Учителя твого. Бачачи Тебе ураненого Нагим, без слави на древі, Сину Мій, душу Мою пройшла зброя, за прореченням праведного Симеона», — Мати Божа взивала: алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи Милосердя Твоє, Чоловіколюбче, поклоняємося багатству милості твоєї, Владико. «Творіння Твоє спасти бажаючи, смерть прийняв Ти», — промовляла Пречиста, але Воскресінням Твоїм, Спасе, помилуй усіх нас; ми ж до Пречистої Матері Твоєї в розчуленні взиваємо:
Радуйся, мертвим і бездиханним бачила Ти Преблагого Господа; радуйся, Ти цілувала Тіло Сина Свого улюбленого.
Радуйся, Ти дивилася на Світло Своє, Нагого і Ураненого Мерця; радуйся, Світло Своє Ти віддала гробу.
Радуйся, Ти плащаницею новою Тіло Його обгорнула; радуйся, Ти побачила Його Воскреслим.
Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.
Кондак 13
О Всехвальна Мати, що знемагала від скорботи біля Хреста Сина Свого і Бога, зваж на зітхання і сльози наші і визволи від скорбот, хвороб і вічної смерті всіх, що уповають на невимовне Твоє милосердя і взивають до Бога: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Потім знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до Пресвятої Богородиці
О багатостраждальна Мати Божа, вища за всіх дочок землі, за Своєю чистотою і за безліччю страждань, перетерплених Тобою на землі, прийми багатоболісні зітхання наші і збережи нас під покровом милості Твоєї. Іншого бо пристановища і теплого заступництва крім Тебе ми не маємо, але як Та, що має сміливість перед Тобою Народженим, допоможи і спаси нас молитвами Твоїми, щоб ми безперешкодно досягли Царства Небесного, де зі всіма святими будемо оспівувати в Тройці єдиного Бога нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.