Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день. Це був п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв тоді було велике свято П'ятдесятниці в пам'ять Синайського законодавства. Всі апостоли, разом з Божою Матір'ю та з іншими учениками Христовими та з іншими віруючими, разом знаходились в одній світлиці в Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським часом, тобто за нашим – дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились ученики Христові. І з'явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.
Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається православною Церквою, як одне з найбільших свят, на п'ятдесятий день після Великодня (тому що Дух Святий зійшов на п'ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа) і тому називається П'ятдесятницею, чи днем Тройці, бо з цього дня розкрилася світові дія всієї Пресвятої Тройці, і люди навчилися поклонятись і прославляти три лиця єдиного Божества: Отця, і Сина, і Святого Духа.
У наступний за П'ятидесятницею понеділок здійснюється свято на честь Святого Духа. Це свято було встановлене Церквою ''заради величі Пресвятого і Животворящого Духа, що єдиний є (від) Святої і Живоначальної Трійці'', в протидію ученню єретиків, що відкидали Божество Святого Духа і єдиносущність Його з Богом Отцем і Сином Божим. Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, ''крім ненародження і родження'', сходячи від єдиного Отця.
Преподобний Ісаакій Далматський жив у 4-му столітті. Прийнявши чернечий постриг, він усамітнився в пустелі. За часів імператора Валента Ісаакій прийшов до Константинополя, щоб підтримати віруючих. Тривала війна з готами. Коли імператор з військом виходив з міста, преподобний звернувся до нього: "Царю, відкрий храми для людей, і тоді Господь допоможе тобі!" Але імператор не послухав монаха. Після звістки про загибель Валента, Ісаакій був звільнений. За правління наступного імператора Феодосія преподобний заснував монастир поблизу Константинополя. Після смерті святого Ісаакія, ігуменом обителі став чернець Далмат. Саме від його імені обитель стали називати Далматською.
Ми зараз будемо просити про повноту Святого Духа, Який наповнив Церкву, Котрий в Церкві живе, Якого ми одержали в день, коли нас хрестили і миропомазалі, але Якого ми втрачаємо - гріхом, неуважністю, життям не за Христом. Будемо молитися про те, щоб зійшов на нас Вседержитель Святий Дух, і будемо докладати зусиль, щоб принести ті плоди Святого Духа, які описані святим апостолом Павлом із надр його досвіду: мир, радість, любов, терпіння і інші плоди, які він згадує, і корона яких, вершина яких - самозабутня, жертовна, радісна, яка все віддає любов. Будемо молитися, щоб Господь нам дав Духа, а самі зобов'язуємося нині трудитися над тим, щоб не марно зійшов на нас Святий Дух. Амінь.
Яким він був у земному житті? Для багатьох з нас – сучасником. Чимало людей знало його професором медицини, блискучим хірургом, автором численних наукових праць, зачинателем нових напрямків у медицині. Багато вірян знали його як істинного пастиря народу православного, блискучого проповідника, ревнителя Благочестя, який був готовий голову покласти за те, щоб не відступити від жодного догмата.