Відомо, що він жив у XII-XIII ст. Його найменування показує відмінні подвиги за його життя: зречення від своєї волі і досконалий послух настоятеля.
Нетлінні мощі святого спочивають у Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 жовтня(нов. ст.)

Був родом із галілейського міста Пансади, займався риболовством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.
За свідченням Писання, апостол Фома не повірив воскресінню Христа, але згодом, покаявшись у своєму невір'ї, обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю. За церковним переказом, апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Пірфіі, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол зобразив мученицькою смертю: за звернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліпура був посаджений у темницю, зазнав тортури і, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа.
Апостолу Фомі моляться коли душу турбує невірство.
Пам'ять - 19 жовтня (нов. ст.), у неділю 2-гу після Пасхи.

У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів'яне. Міцний Дуб кепкував з неї, зневажливо кажучи: «Ти - лише нікчемна колюча галузка!»
Коли віяв вітер, Дуб ворушив своїми незліченними листками, творив шум, дивовижний свист і чудові гармонійні звуки. Через це Дуб дуже пишався собою.
«Наповнюю небо чудовими симфоніями! Я - наче оркестр! Я не такий, як той нещасний прутик, який не вміє нічого! Навіщо взагалі потрібна троянда?» Несмілива Троянда перелякано мовчала. Коли настало літо, зацвіла. Цілий сад аплодував їй довго, щиро і палко.