Православна церква не була безборонним глядачем усього того, що принесли їй реформаційні рухи та католицька реакція. Протестантські ідеї захопили інтелігенцію та міщанство, а почасти й духовенство; різні сектанти боролися, звичайно, не тільки з католиками, але й з православними. Скрізь почали голосно говорити про занепад православної церкви, про малу моральність вищої духовної влади, про непорядки в управлінні і т. ін., що дійсно почасти відповідало правді. Усе це відразу примусило духовенство критичніше глянути на себе "й пізнати свої недоліки".

98-го року після Різдва Христового римську державу очолив цезар Траян. Його владарювання – це пік римської могутності, імперія під орудою цього визначного полководця досягла найбільших розмірів: залізні когорти завоювали Вірменію, дійшли до Каспійського моря й Перської затоки, приборкали непокірних даків (предків румун)і загарбали частину слов’янських земель – на Поділлі й досі видніються Траянові вали, якими завойовники намагалися оточити свої володіння.
Пам'ять - 4 квітня.