Надзвичайна жінка

Марко походив із пристойної сім'ї, що складалася із батьків, які його любили, двох братів і сестри - людей, котрі досягали успіхів у суспільному і шкільному житті. Мешкали вони у гарному районі, і Марко мав усе, чого міг би прагнути хлопець. Однак уже у перших класах про нього говорили як про "особливого хлопчи-ка". У середніх класах його називали "невиправним розбишакою". У ліцеї над ним нависла загроза виключення, бо мав погані оцінки.

Якось у неділю один з учителів зустрів батьків Марка і сказав:
- Марко увесь цей час поводиться дуже добре, ми ним задоволені.
- Напевно, ви переплутали нас з иншою родиною, - відказав батько. - Нашому синові ніколи нічого не виходить добре. Ми дуже занепокоєні й не можемо зрозуміти, чому так діється.

Коли вчитель відійшов, мати хлопця ствердила:
""Але подумаймо добре: Марко за останній місяць нічого не накоїв. Завжди вчасно виходив до школи і залишався там довше, ніж було потрібно. Що відбувається?

Чекаючи на найближчі батьківські збори батьки готувалися до поганих оцінок сина особливо з поведінки. Тимчасом оцінки були задовільні, передусім з поведінки. Батьки здивувалися

- З ким це ти тепер сидиш за одною партою що маєш такі добрі оцінки? - спитав батько насмішливим тоном.
-Я завжди все робив сам, - скромно відповів Марко.

Здивовані і не зовсім переконані, батьки пішли з ним до школи, аби порозмовляти з директором. Той запевнив їх, що Марко непогано вчиться і добре поводиться.

-У нас з'явилася нова вчителька, і, здається, вона має особливий вплив на Марка. Гадаю, ви повинні з нею
познайомитися.
Коли вся трійка наблизилася до вчительки, її голова була опущена. За хвилю жінка завважила, що до неї хтось прийшов. Одразу підвелася і стала жестикулювати.

- Що це означає? - знічено спитав батько хлопця.
- Це мова жестів. Ця жінка глухоніма!
- І тому вона така надзвичайна, - ствердив Марко. - Вона може набагато більше, татку. Вона вміє слухати!

Розмовляти - це ділитися. Вислуховувати - це любити!



Джерело: hram.lviv.ua