

Григорій Богослов, Софія Київська, кін. 11-поч. 12 ст.
Згодом, повернувся у рідний Аріанз, де прийняв хрещення від батька. Деякий час жив у монастирі, в якому жив Василій Великий, а тоді знову повернувся до батьків і став пресвітером. У той час починає виголошувати проповіді. В ході боротьби з аріанством, тепер уже архієпископ Василій Великий назначив Григорія єпископом. Та не провівши ні одної служби на новому посту, Григорій покидає посаду та йде в скит. Повертається лише на прохання пристарілого батька, який невдовзі помирає. Тоді він займає пост померлого - єпископство Назіанзу. Згодом помер Василій Великий та імператор Валент, що сповідував аріанство. Григорія запросили до Констянтинополя, щоб він навертав людей з аріанства. Тому, що більшість храмів тоді були аріанськими, Григорій починає служити в одній з кімнат дому, в якому жив. Саме там він виголосив свої п'ять слів "Про богослов'я", з чого і отримав імення Богослов. Під час служби його мало не вбили розлючені аріани, проте коли в столицю приїхав імператор Феодосій, все змінилось. Відбувається Другий Вселенський Собор і його об'являють архієпископом Констянтинополя. Але його призначення викликало збурення у єгипетських і македонських єпископів, через що Григорій їде зі столиці у своє рідне місто, де в суворих постах проживає аж до самої смерті.

Григорій Богослов, Київський Псалтир, 1397
Світові богослов, поет і філософ залишив 243 послання 507 духовних віршів і 45 проповідей.

Григорій Богослов, 17 ст.
Як архиєпископ зображається у фелоні і омофорі. У лівій руці тримає Євангеліє, а правою благословляє. Зазвичай сивий із округлою або довгою бородою Найчастіше бачимо на одвірках дияконських дверей або у святительському ряді в абсиді храму. Спільно з Василієм Великим та Іваном Златоустим зображається на іконі "Три святителі".

Григорій Богослов, 30-40 рр. 18 ст., Троїцька Надбрамна церква, Києво-Печерська лавра
За матеріалами Михайла Скопа