Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.
Третьою заповіддю забороняється вимовляти ім'я Боже даремно, без відповідного благоговіння. Вживається ім'я Боже даремно, коли вимовляється в пустопорожніх розмовах, жартах та іграх.
Забороняючи взагалі легковажне і непобожне ставлення до імені Божого, ця заповідь забороняє гріхи, які походять від легковажного і непобожного ставлення до Бога. Такими гріхами є:
Божіння (божба), тобто легковажне вживання клятви у звичайних розмовах.
Богохульство – зухвалі слова проти Бога.
Блюзнірство, коли про священні предмети говорять жартома або насміхаючись.
Порушення обіцянок, даних Богу, клятвопорушення і неправдива клятва ім'ям Божим.
Ім'я Боже слід вимовляти зі страхом і побожністю, в молитві, у вченні про Бога і в законній клятві або присязі.
Побожну, законну клятву заповідь ця не забороняє. Сам Бог уживав клятву, про що згадує апостол Павло у посланні до євреїв, кажучи: "Люди клянуться вищим, і клятва на запевнення закінчує всяку суперечку їхню. Тому і Бог, бажаючи істотніше показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, вжив клятву" (Євр.6, 16–17).
ЗАКОН БОЖИЙ
